Я нізащо більше не довірю доньку свекрусі! Вчора пішли в гості до свекрів. У моєї свекрухи якась манія забирати брязкальце у піврічної онуки. Каже, дитина не знає, як треба поводитися з цією іграшкою, тому бабуся її навчає. А те, що в цей момент дитина починає голосно плакати, її не турбує.

Я стрималася, штовхнула чоловіка, щоб він угамував свою матір. Але та, замість того, щоб почути, ще й обурюватися починає, мовляв,

дитина не йде до неї, бо батьки поруч. Гаразд, бабуся з онукою пішли в іншу кімнату, за кілька хвилин знову донька плаче. Іду туди, свекруха вперто трясе брязкальце перед обличчям онуки. Дала доньці води у пляшці. Сама відійшла «припудрити носик». Дочка знову кричить. Виявляється, бабці спало на думку пощекотати маленьку.

І це у той момент, коли та п’є воду. Кажуть, що коли людина п’є воду, навіть змія її в цей момент не кусає. Виходить, бабуся для внучки гірша за гадюку? Зателефонував доставник, привезли дочці спеціальне крісло для годування, попередив, що доставить товар раніше за вказаний час.

Ми попросили привезти його у квартиру до свекрів. Зустрічати пішли з чоловіком. Так крісло не важке, але об’ємне. Нести одному незручно. Поки доставлене перевірили, розплатилися, донесли до дверей, чую дитину знову верещить. Кидаю крісло, влітаю до кімнати. Насилу заспокоїла малу. І тут побачила поряд з дівчинкою панталони свекрухи. — Звідки це?! Виявилося,

свекруха знову забрала у дівчинки брязкальце, та почала плакати, і ця ненормальна, дала дівчинці в руки свої панталони. Тут мій чоловік не втримався, накричав на матір. Забрали дитину, поїхали додому. Ніколи більше не довірю свекрусі свою дитину. Краще няню покличу, якщо виникне така потреба.

Що це за варварський спосіб привчати дитину до себе, за рахунок здоров’я та нервів малюка? Немає слів! Одні емоції! Як можна таку бабусю поважати та допускати до дитини?

Джерело