Я поміuила, що бантu дочок кудuсь знuкають, і тут син зізнався, що це він їх бере. А коли я дізналася чому, сльози трохи рікою не полuлuся з моїх очей

У нас троє дітей, дві доньки та син. Доньки у нас принцеси. У них багато аксесуарів для волосся, всілякі резиночки, шпильки, бантики. Вони навіть сваряться через них, тому поділили все, що у них є і тримають у різних скриньках. І в мене є скринька про всяк випадок. Наша молодша ходить у садок.

Місце, де щодня пропадають тисячі резинок-шпильок. Жартую. Але у них у садочку є спеціальна коробка для цього. Вихователі збирають загублені речі та кладуть туди.

Хтось може знайти там свій скарб. Наша старша дочка школярка. У неї теж багато резинок, в основному звичайні, відповідні її кольору волосся, і бантики. Але і вона також втрачає їх, тому доводиться купувати багато. І щоб не витрачати на це великі гроші, я купую не дуже дорогі.

Через те, що вони стоять не надто дорого, я не надавала значення тому, що вони так швидко закінчуються. Коли банти закінчилися, я почала заплітати волосся доньок простими резинками, оскільки закупівлю нових аксесуарів я не планувала. Одного ранку старша дочка почала скаржитися, що у всіх однокласниць гарні бантики, а у неї звичайні резинки. — Люба , майже всі твої банти ти втратила, залишилося лише кілька штук.

Я їх бережу для особливих випадків. Син почув нашу розмову, підійшов, віддав мені до рук свою скарбничку і каже: — Мамо, візьми, купи сестрі банти, будь ласка. Нехай вона так само красиво виглядатиме, як інші! Звичайно, це дуже мило з його боку, але я не стала брати його гроші.

— Синку, ми не таке бідні, щоб я купувала банти і резинки за твій рахунок. Ти молодець, але якщо це важливо, ми з татом подбаємо про це. Сьогодні ж після школи куплю. — Добре мамо, але я хочу, щоб ти і на мою частку купувала банти. Я здивувалася: — Навіщо тобі банти? Син опустив голову і відповів: — Мамо, це я брав банти сестри, для Соні.

Я не помічаю, коли моє лего зникає. Подумав, і ви не помітите. — Син , ти розумієш, що брати без дозволу не можна? Син кивнув. По його обличчі я зрозуміла, що дівчинка йому дуже подобається. — Давай ти подаруєш Соні олівці чи шоколадку?

— Ні, мам, їй потрібні саме банти. Мама Соні померла торік. А тато їй не купує бантів. Соня не може йому пояснити, що всі дівчатка ходять у бантах, вона також так хоче. Він її не слухає. Увечері я купила багато різновидних бантів і для моїх доньок, і для Соні. Віддала синові, щоб подарував сусідці по парті, про яку він так дбав. Зараз думаю, чи може поговорити з батьком дівчинки? Тільки не хочу їй нашкодити.

Джерело