На минулий Новий рік колега запросив мене на дачу, яка перебувала в мальовничому куточку нашої країни, далеко від цивілізації. У нас в колективі утворилася невелика компанія, ми з непогано здружилися. От і вирішили відзначати свято разом. В той день був жахливий снігопад. Я серйозно боялася, що ми можемо не доїхати.

Дорогу замело, нічого не було видно. У машині був включений підігрів, але було все одно холодно. На щастя, ми все-таки доїхали до будинку. Він був на самому краю села. Ми пішли в будинок. Всередині він був дійсно дуже затишним. Тут тільки нас чекав неприємний сюрприз.

Із-за снігопаду не було води, газу і електрики. Довелося забути про м’ясо. Ми розтопили піч, відігрілися, стали різати салати і розкладати закуски. Мені роботи не знайшлося, я занудьгувала. Але раптом у двері постукали, за дверима почулися чоловічі голоси. Я навіть злякалася від такого різкого шуму.

Двері відкрили, на порозі три хлопця стояли. — Добрий день. Вибачте, що турбуємо. Дорогу замело. Ми тут до друга їдемо, але трохи загубилися, а машина зовсім не рухається.

А ми замерзли. Побачили, що тут світло говорить, ось і прийшли. Не приютите нас на одну ніч? Ми з гостинцями! Подивилася я на них, виглядають пристойно, заспокоїлася. Ми з хлопцями швидко перезнайомилися. Накрили на стіл, приємно посиділи, хоч і без благ цивілізації.

От ви вірите в новорічні дива? Один з цих молодих людей відразу запав мені в серце, це було взаємно. Ми продовжили спілкування. Плануємо в цьому році весілля…