Мій батько поїхав на заробітки та більше до нас не повернувся. Я його зовсім не пам’ятаю.

Ми з мамою залишились самі та проживали в одному селі з моїм дідусем по татовій лінії. Але він нам ніколи не допомагав, навіть не вітався, коли нас бачив. Мама розповідала, що він відразу її незлюбив.

Після їхнього весілля не дозволив проживати з ним в одній хаті, хоча у нього дуже великий будинок, вони з моїм татом орендували житло. Згодом батько поїхав на заробітки для того, щоб назбирати грошей для купівлі власного будинку та й пропав. Знайомі розповідали, що він там знайшов собі заможну жінку та залишився з нею жити.

У моєї мами нікого з рідних немає, так ми й жили удвох такою маленькою дружною сім’єю. Згодом я почала відвідувати гурток фортепіано, мама мене возила до міста, ще в дитинстві вона помітила, що у мене є музикальні здібності. Вчитель мені дуже сподобався, він підтвердив те, що я талановита та з задоволенням зі мною займався. Згодом я помітила, що йому подобається моя мама.

Незабаром вони почали зустрічатися та виявилось, що батьки Віктора Степановича (так звати мого вчителя музики) проживають з нами в одному селі. Моя мама вийшла заміж та ми переїхали жити в місто до Віктора Степановича у двокімнатну квартиру.

Мої нові бабуся та дідусь просто неймовірні, вони теж люблять музику. Дідусь грає на гітарі, а бабуся вміє гарно співати. Також у них вдома стоїть старе фортепіано, на якому ніхто не грав ще з часів прадіда. Я показала чому мене навчив Віктор Степанович, мій новий тато, та усі були в захваті від моєї гри.

Моя нова бабуся каже, що це доля нас звела, адже вони дуже хотіли мати таку талановиту онучку, та й Віктор Степанович радіє, що йому вдалося мене навчити гарно грати. Ми часто влаштовуємо музичні вечори, співаємо та слухаємо мою та дідусеву гру на музичних інструментах.

Згодом я зібрала своїх подружок з села, щоб піти щедрувати, ми взяли в сільському клубі деякі музичні інструменти та національний одяг, до нас приєдналися хлопці, які перевдяглися хто в козу, хто в дяка, хто в чортика та ми веселою ватагою пішли щедрувати.

Коли постукали у хату до мого дідуся по лінії батька, то він вмить вимкнув у хаті світло, типу його немає вдома та тихенько сидів. Мені дуже стало образливо від того, та друзі мене втішили тим, що наступними ми навідаємо моїх нових дідуся та бабусю.

Дійсно, мій настрій відразу покращився після того, як ми зайшли до них щедрувати. Дідусь відразу взяв гітару та почав нам підігрувати, бабуся підспівувала, вони запросили нас до столу, нагодували, напоїли, ще й грошей та гостинців дали.

Ось як буває: рідний дідусь на поріг не пустив, а інший дідусь з бабусею прийняли радісно та щиро.

Джерело