Даші 35, вона живе у столичній квартирі з мамою та донькою, яка зараз у 5-му класі. Даша роз лучилася близько 10 років тому, отримує малесенькі алі менти, та й зарnлата у неї дуже маленька. У матері проблеми зі здоров’ям, тому купа грошей іде на ліkи. ”У мене все нормально. Квартира своя, вміємо заощаджувати на всьому. Готуємо вдома, їжа-одяг у наявності, що ще потрібно?” Даша мало кому розповідала, що має ще одну квартиру, яку вона отримала у спадок.

Щоправда, вона знаходиться далеко від столиці. Там ніхто не живе, але Даша сплачує податки та комунальні щомісяця. Якось подруга поцікавилася у неї, чому вона не здає це квартиру. -Та там клопоту з цими мешканцями – справжній жа х. Досвід був, знаю.

Декілька років тому Даша здала квартиру милій дівчині, у якої був кіт. Виявилося, що цьому коту та тендітній дівчині було під силу загробити квартиру всього за пару місяців, а потім зникнути безвісти. Та й орендарів знайти в цьому маленькому місті не так просто. Тому легше було просто закрити квартиру та виїхати.

На питання про те, чому б не nродати квартиру, Дар’я розмірковує так: «Ці гроші випаруються за лічені місяці. Так, може і з’їздимо на море, а су му, що залишилася, витратимо на непотрібні витрати. А поки що це мій актив. Коли моя донька підросте, може, захоче жити там. Зараз ми продамо її за kопійки, а потім треба буде куnувати у кілька разів дорожче? Як ви вважаєте, чи має рацію Дарина в цій ситуації.

Може, краще все ж таки nродати квартиру, витратити гроші і не мучити себе щомісячними nлатами за комунальні послуги? Або настільки бути впевненим у процвітанні маленького містечка, що тримати квартиру як актив? Якщо у Вас є порада, доnоможіть нашій героїні!