Після весілля ми з чоловіком стали жити окремо від батьків, намагалися самі впоратися зі своїми труднощами, не просили допомоги у свекрухи. Якщо чесно, стосунки зі свекрухою були не найкращими: вона відкрито демонструвала свою ворожість.

Я намагалася не піддаватися на провокації, вважаючи, що чоловікові маму не виправити, тільки нерви можна зіпсувати. Раніше ми спілкувалися тільки у свята, і то свекруха дзвонила синові. Останнім часом у них стосунки взагалі зіпсувалися: мій чоловік навіть не дзвонив своїй мамі, бо вона була весь час чимось незадоволена.

Якось моєму чоловікові набридло, що живемо ми ось так, без рідних людей, сказав, що хоче налагодити стосунки зі своєю мамою, тож треба поїхати до неї. Я звичайно ж не зраділа цьому, тому що знала, що нічого хорошого з цього не вийде, але спробувати варто було.

Поїхали ми до неї додому, свекруха зустріла нас холодно, сказала, що вона дуже зайнята, має розібрати балкон, хотіла зробити ремонт. Мій чоловік, думаючи, що зможе таким чином налагодити стосунки зі своєю рідною матір’ю, погодився допомогти з цією справою Свекруха поїхала на дачу, і ми з чоловіком почали вигрібати та чистити все. За один день не впоралися, вирішили повернутись наступного дня.

Нарешті, після трьох вимучених днів, нам вдалося все зробити; ми думали, що свекруха зрадіє, оцінить нашу працю. Але коли вона приїхала, почала говорити, що ми зробили все погано, підлога не вимита, коробки взагалі не так лежать.

Ми з чоловіком подивилися один на одного, здивувалися, потім подякували за все і пішли. Після цього чоловік навіть не думав зблизитися з матір’ю.

Джерело