Нещодавно я стала мимовільним свідком вкрай неприємного випадку в магазині. Адже того дня нічого не віщувало душевних хвилювань. У нас зіпсувалася ще два місяці тому мікрохвильова піч. Я просто втомилася благати чоловіка купити нову. А у Ігоря просто патологічна схильність відкладати все на потім. Зрештою, я зневірилася, сама пішла розбиратися з покупкою. Ось чому нам жінкам все доводиться робити?

Чи мені так із чоловіком не пощастило? Коротше кажучи, я вирушила з ранку раніше в магазин техніки. Ходжу, розглядаю все. І раптом такий оглушливий тріск пролунав! Я навіть на місці підстрибнула і сумку свою мало не впустила. Озираюся, а там одна дівчина зачепила великий телевізор, і він просто впав і розбився. Все б нічого,

але дівчина почала істерично кричати на консультанта. Вона робила це так впевнено, що я навіть не відразу зрозуміла, що все сталося з її вини. А він хлопчина років дев’ятнадцяти, зовсім молоденький, через ситуацію сильно розгубився, почервонів, намагався боязко заспокоїти пані. Але ту вже було не залишити так просто, вона мало не з кулаками насувалася на бідного хлопця. -Хто так ставить техніку?

А якби він на мене впав? А якби я поранилася? Хто б за це відповів? Я вимагатиму компенсацію за моральну шкоду! Мені стало зрозуміло, що весь цей фарс, щоб не платити за зіпсований телевізор. Мені навіть стало цікаво, чим закінчиться ця історія, тому я затрималася. Прийшов адміністратор магазину. Він виявився людиною більш стійкого характеру,

відразу наляканого консультанта відсунув убік і зателефонував до поліції. Вивчили запис із камер спостереження, де виразно було видно, що жінка через свою необачність врізалася у телевізор. На співробітників поліції істерикою вплинути не можна було. Жінку зобов’язали сплатити гроші за зіпсований товар. Справедливість перемогла. Ось є нахабні люди, які готові на що завгодно, щоб себе вигородити? Не розумію таких.