Кожен день Наталя снідала перед роботою. Сніданок був головною і невіддільною частиною її життя. У неї були чоловік і діти, але місяць тому вони пішли від неї. Тому вона була в повній самоті. Під час сніданку їй подзвонили. Вона зраділа, подумавши, що, можливо, дзвонять її діти.

Номер, який вона побачила, був їй незнайомий. Наташа взяла трубку і почула дитячий голос. Дитина думала, що подзвонив Богу. Наташі здалося, що він жартує і хотіла кинути трубку. Хлопчик почав nлакати, а вона не любила, коли діти nлакали.

Хлопчик сказав, що залишився без бабусі. Бабусю забрали небеса, і він хотів би поговорити з Богом. Наташі стала шкода хлопчика і сказала, щоб він не переживав, так як бабуся знаходиться в хорошому місці. Мама хлопчика сказав йому, що бабуся знаходиться з Богом, тому він хотів дещо запитати у неї.

Наташі було цікаво, що ж він хотів запитати. Але хлопчик відмовлявся говорити їй. Раптом, після тиші, він почав розповідати, що бабуся щонеділі пекла щасливі пироги.

Вона говорила, що той, хто буде їсти ці пиріжки, буде щасливий все своє життя. Але тепер щастя пропало разом з бабусею. Хлопчик хотів запитати, як вона готувала ці пиріжки, які приносили щастя в їх будинок. Мама хлопчика не вміла готувати пиріжки, і хлопчик подумав, що в їхньому будинку більше ніколи не буде щастя.

У Наташі виникла хороша думка. Вона сказала хлопчикові, що сьогодні поставить тісто і приготує йому ті самі пиріжки зі щастям. Хлопчик зрадів і кинув трубку. Хоча б в цей день він зміг спокійно і без роздумів заснути.

КІНЕЦЬ.