Я відразу помітив Марту, коли вона влаштувалася до нас в офіс. Я підняв погляд, щоб звернутися до колеги, але завмер, коли її побачив. Вона тепло посміхнулася і привіталася, а в мене серце забилося швидше спочатку від її посмішки, а потім — коли помітив обручку на її пальці. А далі було гірше.

Це було справжньою мукою. Я ніколи не відчував такого. Мене то трусило, то в жар кидало. Справа була не лише у зовнішності. Просто як тільки вона входила в приміщення, поширювалася якась атмосфера спокою та умиротворення. Її ніжна посмішка, очі, окреслені, акуратні губи, кирпатий носик. Коли вона посміхалася, з куточків її очей розбігалися маленькі зморшки.

Мені подобалося в ній все: манера рухатися, голос, запах, родимка на вигині шиї, гладкі коліна, тонка постать. Знаєте, що було найболючішим? Я бачив, що теж їй подобаюсь. Вона не втрачала приводу, щоб зупинитися і довше зі мною поговорити, пригощала мене іноді чимось, жар тувала, привітно посміхалася щоразу, коли ми стикалися виnадково в коридорі. Я бачив її щодня і не міг дозволити собі бути ближчим.

У неї були чоловік та дитина. Я не мав права руйнувати сім’ю. Я не знаходив спокою навіть уві сні, вона приходила до мене щоночі. У сні не було обмежень на зразок її сім’ї, тому щоранку я прокидався з присмаком розчарування. У день, коли все змінилося, я стояв на парковці та kурив.

Вона підійшла непомітно, я мало не зачепив її сигаретою. -Вибач. -Нічого страաного. Вона заправила пасмо золотистого волосся за вушко, у мене перехопило подих. Якоїсь миті вона подивилася мені в очі, і ми завмерли. Просто стояли на чортовій парковці кляті п’ятнадцять хвилин і не могли відвести погляд. Попіл упав мені на черевик, але я цього не помітив. А потім вона притулилася до мене губами. То був рваний, швидkий, гарячковий поцілунок.

Я не чекав такого і похитнувся. Вона це зрозуміла по — своєму і постаралася якнайшвидше піти, але я спіймав її за руку і сам поцілував. Із цього все й почалося. Після цього дня ми не могли більше вдавати, що ми просто колеги. Вона роз лучилася, живе зі мною. Я дуже радий, що все так склалося.

КІНЕЦЬ.