Свекруха дала нам rроші на ремонт, а потім зажадала від мене повернути їх назад: «Син все одно не працює, віддаси борг сама».
— Мені знову свекруха днями зателефонувала, — розповідає подрузі Слава, — вона знову вимагає грошей. Запитує, мовляв, ти повернеш мені борги чи ні. — Чого це вона до тебе пристала? — Здивувалася Катя. — Я головний здобувач нашої сім’ї, — пояснює Слава, — вона про це знає. У чоловіка якось не виходить із роботою.
Рік тому він потрапив під скорочення, так і досі не може знайти потрібну роботу. Поневіряється за підробками, але на постійній основі нікуди влаштуватися не може. Та й на одних підробітках нормально не заробиш. — Толку, як від козла молока, я так розумію. — Та ні, — обурилася Слава, — він гарний в іншому — Федя дуже дбайливий, уважний, відповідальний і добрий, Він з радістю займається з дітьми уроками, читає їм книги, ходить з ними в кіно, в театри…
— Гаразд, а що за борг? Вам так гостро не вистачало грошей? — Перебила Катя. — Довга історія, але якщо коротко, то свекруха продала свою 3-кімнатну квартиру, на частину грошей купила однушку для старшого сина — Анатолія, який раз на раз гань6ить сім’ю, зараз знаходиться в місцях не настільки віддалених, а іншу частину віддала нам. Ми додали зверху ще грошей і купили двійку ближче до центру.
Спочатку ми навіть здивувалися, чому все так дешево, а виявилося, вся справа була у ремонті. Точніше, у його відсутності. Нам було б вигідніше купити цю квартиру та відремонтувати її, ніж купити вже готову. Так ми й вчинили. На ремонт не вистачило зовсім трохи, і тоді свекруха дала нам гроші у борг. Зараз, коли Анатолію залишається 4 місяці до звільнення
(він уже відсидів 7 років), мати розуміє, що він сам працювати та себе не забезпечуватиме, про це й не йдеться. Ось свекруха й потребує своїх грошей. — А як вона думає, ви повернете ці гроші? – ахнула Катя. – Вона вважає, що ми з двома дітьми можемо переїхати до моєї мами у двокімнатну квартиру, а свою квартиру здавати.
Тоді ми могли б щомісяця повертати гроші свекрухи частинами. За її словами, так було б навіть краще. — А що ви з цього приводу думаєте? — Так, що ми можемо думати? – Слава вже практично kpичала, – мама проти, та й ми з чоловіком не “за”. Чому я за свої гроші маю забезпечувати дорослого чоловіка, який просто не хоче працювати, скажи?