Якщо не заробила на свою думку, живи так, як мама скаже.

– Так, так я дочці і сказала: або ти з ним розходишся, або звільняйте житлоплощу, – Ксенія Віталіївна категорична і не може стримати емоцій, – я вважаю, що якщо хочеться жити за своїми правилами, то треба бути для цього незалежним. А якщо ми допомагаємо і квартира наша, то будь ласка, прислухатися і робити так, як ми говоримо.

Юлі, доньці Ксенії Віталіївни майже 30 років, є чоловік і є дитина — донька півтора року. Донедавна молода сім’я проживала у квартирі чоловіка Ксенії Віталіївни, який доводиться Юлії вітчимом.

– Він її з 10 років виховував, – пояснює жінка, – ставився як до рідної дитини, своїх дітей Борис мати не може. І заступався за Юльку завжди, навіть переді мною.

У Бориса була батьківська двушка, але одружившись з Ксенією Віталіївною чоловік прийшов жити до дружини та її доньки, а свою квартиру довгі роки здавав.

– Продавати немає сенсу, – сказав чоловік ще багато років тому, – Юлька підросте, сім’ю заведе, ось їй і залишиться.

Здача квартири, дві непогані зарплати дозволяли подружжю жити дуже добре: Юлю мало в чому відмовляли, возили на моря, дачу нещодавно придбали, накопичення на старість зробили.

– Купили ми на старість собі ще одну квартиру, — каже Ксенія Віталіївна, — однушку, але в хорошому районі зараз її здаємо. На пенсію ні я, ні Борис поки не збираємося, але нехай буде заначка, на Юльку надії ніякої. Сама на наших незмінних дотаціях.

Юля справді живе і виживає завдяки допомозі батьків: у декреті виплати крихітні та ще чоловік, на думку Ксенії Віталіївни, нікуди не годиться.

– Музикант, – презирливо каже мама Юлі про свого зятя, – ось одразу бачили, що за птах, але думали, що з появою сім’ї він зрозуміє, куди там! Тільки й робить, що пісні пише, якийсь гурт сколотив, але кому потрібні їхні пісні!

Чоловік Юлі, Денис часом десь виступає, кудись влаштовується працювати, але грошей його виступи не приносять, а робота закінчується за кілька місяців після працевлаштування.

– Не моє, – каже зять, – ось розкрутимося, почнемо нормальні гроші отримувати. Це теж праця, а праця має бути на радість.

– 4 роки донька одружена, – каже Ксенія Віталіївна, – ми з Борисом все зробили, щоб у них вийшло. Але спочатку вона працювала, потім у декрет і стало зовсім у родині погано. Мало того, що в холодильнику тільки те, що ми з чоловіком туди покладемо, то ще в квартирі постійні тусовки друзів її чоловіка: музиканти, їхні друзі.

– Скільки ще я повинна годувати і напувати не тільки тебе з дитиною, а й твого чоловіка, його численних приятелів? — спитала Ксенія Віталіївна кілька тижнів тому.

Через це питання мама з дочкою сильно посварилися, втрутився і зять, який почав говорити, щоб теща не вказувала кого і коли йому запрошувати до них із дружиною будинок.

– Ах у ваш будинок, – скипіла Ксенія Віталіївна, – де він твій будинок? Мамина квартира де? Туди й запрошуй, а то квартира мого чоловіка.
От і поставила Ксенія Віталіївна умову Юлі: або з чоловіком, але самі, або повертайся додому, тебе і внучку завжди приймемо і нічого не потребуватимеш, а чоловіка твого бачити не хочу.

– Ми краще знову квартиру здамо, – каже Ксенія Віталіївна, – усі гроші. Так, для неї, для Юльки. Внучку шкода, як у таких умовах рости? Адже навіть дитячі сири та суп під’їдає голодна компанія творчих лінивців.

Юля думає, що робити. З одного боку — чоловіка вона любить, все сподівається на те, що він або викине дурницю з голови, або нарешті прославиться і почне приносити в сім’ю гроші.

Надії ці слабкі, але є образа на матір: спочатку квартиру віддали, тепер дорікають та вимагають жити так, як скажуть батьки. А з іншого боку: як жити без їхньої допомоги? Працювати їй ще півтора роки не можна, на няню немає грошей, як і на оренду.

– Куди вона дінеться, – каже Ксенія Віталіївна, – вона ж розуміє, що квартиру їй її дорогоцінний чоловік не зніме, що на хліб він не заробить. Він же знайде собі нову шию. Навряд чи з дитиною Юля поневіряється разом з нею та й потім: вибере чоловіка, поставлю питання про її батьківські права. Треба про дитину думати, а не про штани. Ще й вдячна буде, як очі відкриються.

Як вважаєте, чи буде Юля вдячна? І чи правильно вчиняє Ксенія Віталіївна, відсікаючи доньку та онуку від невдалого вибору в особі Дениса?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело