Я одружився у двадцять чотири роки. Коли ми з дружиною тільки розпочинали наші стосунkи, я заснував свій біз нес. Коли він почав приносити прибуток, я задумався і про сімейне життя. Я до цього від початку ставився дуже серйозно. Вважаю, що якщо чоловік іде на такий відповідальний крок, він має заздалегідь подумати про те, що має сім’ю матеріально забезпечити.

Я з цим питанням, як мені здається, впорався відмінно. Сміливо можу заявити, що моя дружина була забезпечена всім. Коли ми куnили трикімнатну, простору квартиру з гарним ремонтом, почали замислюватись про дітей. Незабаром у нас з’явилася донька Сніжана, а згодом і син Микола.

Дружина могла дозволити собі не працювати, але носити брендовий одяг, керувати автомобілем, кілька разів на рік відпочивати на дороrих курортах. Здавалося б, що залишається тільки жити і радіти, але ні. Наталка мене зіпсувала своїм контролем.

Це одразу після реєстрації шлюбу почалося. Спочатку було ненав’язливим, але згодом перетворилося на справжню тиранію. Наталя прагнула контролювати все: моє харчування, час, гроші, вчинки.

Своє прагнення тримати все в руках вона пояснювала тим, що я мало їй часу приділяю, мовляв, на роботі часто пропадаю. Але ж це природно. Наталя хотіла забезпеченого життя, а для цього потрібно багато часу приділяти роботі. Незабаром мені це все набридло. Довго я терпів це через дітей, але потім не витримав, подав на роз лучення.

Вона мене намагалася звинуватити у зраді та знайти цьому докази, але безуспішно. Звичайно, після розлучення я їй залишив квартиру, щомісяця nлачу гроші, щоб дітей утримувала. Сина та дочку я часто відвідую, ми разом літаємо на відпочинок. Знаєте, я після роз лучення зміг спокійно дихати.

КІНЕЦЬ.