У мене відразу не вийшло знайти спільну мову зі свекрухою, я її буквально не переношу. Все почалося коли вона дізналася, що я ваrітна. До цієї новини ми зустрічалися з нею пару разів, коли чоловік мене знайомив з нею, на весіллі, після весілля кілька разів бачилися, я думала, що вона адекватна жінка.

Сама вона живе в сусідньому місті, тому часто її бачити не доводилося. Але як дізналася, що я ваrітна, то буквально кожен місяць стала приїжджати до нас, я дуже від неї втомлювалася, тому ваrітність проходила нервово.

Я пам’ятаю, який вона влаштувала сkандал, коли я прийшла додому з салону краси з нафарбованими нігтями. -Це ще що таке? Це ж фарба, хімія! Це шкідливо для дитини, ти про себе не думаєш, але хоч про мою внучку подумай, що ти взагалі робиш?!

Я не хотіла слухати цю маячню, закрилася в кімнаті і намагалася закрити вуха подушкою. А вона стояла біля дверей і nродовжувала кричати, все це відбувалося, поки чоловік з роботи не повернувся і не вгамував свою матір.

Після народження доньки свекруха знову приперлась, стала вчити мене як доглядати за дитиною. Хоча я сама знаю, як вести себе з немовлятами, моя мама наро дила братика, коли мені було 15. Але свекрухи цього було мало, вона говорила мені під вухо буквально покроково, що мені робити і як дихати, щоб дитині було добре.

Дійшло до того, що свекруха принесла якісь ганчірки. Сказала викинути памперси, щоб підкладати замість них ганчірочки, мовляв так безпечніше для здо ров’я. Я втомилася від цієї маячні, у неї сильно відсталі погляди на життя. І вчити її чомусь не виходить, вона не хоче навіть слухати мене.

КІНЕЦЬ.