Чоловік-втіkач nрuходить із понuклuмu очuма після кожної сваркu. Але хто вuннuй у цих сварkах?
Лера дивилася телевізор, аж раптом почула, що хтось прийшов. Сумнівів не було — це був Толик. Зараз знову скаже: «Вибач, я все усвідомив. Але ж у нас діти, давай почнемо все спочатку». -Лера, я знаю, що зробив помилку. Але ти маєш мені пробачити, ти ж мати наших дітей. давай почнемо все спочатку, – сказав Толик на одному подиху.
-Тихо говори, діти сплять. На кухні їжу сам підігрій та спи на кухні. У кімнату не смій заходити, — байдуже сказала Лера, не відриваючи свого погляду від телевізора. Такі вибачення Толіка були звичайною справою. Лера до них звикла, та й утомилася. Раніше вона емоційно і нервово реагувала на всі його витівки, але потім зрозуміла — чим більше нервуєш, тим гірше. Краще ніяк до цього не ставиться.
А все почалося аж у день весілля. Приїхав двоюрідний брат Толіка, ну і, як правило, випив гарненько. А потім став чіплятися до нареченої, то на танець покличе, то обійме, то щось на вухо шепоче. Мабуть, спеціально Толіка із себе виводив. А Толик і повівся на це, психанул і зі свого весілля втік. Потім прибігав до Лери прощення. Потім затіяли вони з Лерою ремонт. І на якийсь час переїхали жити до звіряток.
Толік робив сюрприз Лері в дизайнерському рішенні, але знаючи смак Толіка, Лера вирішила заїхати в таємниці до робітників і трохи змінити дизайн. Все одно чоловік не помітить пару змін. І якого було здивування чоловіка, коли він зайшов у свою квартиру, а там сидить його дружина з молодим робітником і щось мило обговорює.
Толик знову пропав на місяць, а потім повернувся і почав вибачатися. Також було під час зустрічі випускників. Лера танцювала з подружками, звучала гучна музика і не чути було дзвінків від Толіка. І знову та сама картина-чоловік поїхав на місяць. Цього разу Толік вирішив провчити дружину і почав чути, що в нього хтось з’явився. Але Лере зателефонував свекруху і зі сміхом повідомив: -Він там казки якісь вигадав зі своїм іншим.
Мовляв, у неї хтось на боці з’явився. Зовсім уже з розуму вижив. Посеред ночі Толік зайшов до кімнати. -Можна я поруч ляжу, — тихо почав чоловік. -А Чим тобі на кухні не краще? -Та там холодно без тебе. І я сумував. -Лягай вже. Пес бродячий.