Я думала, шо ця тема ніколи мене не зачепить, та як же я помилялася. От і я втрапила в ситуацію, коли здоровим глуздом та аргументами щось довести практично неможливо.

У нас з чоловіком 3 дітей. Живемо ми скромно, але на все необхідне вистачає. Зараз підростає найменший Назарко. Скоро він піде в школу.

Я чекаю цього моменту. Адже буде частково простіше. Мені пропонують роботу, не пильна, важка, звісно, як і кругом, та кому зараз легко.

Я за професією повар. Нещодавно в нашому селі одна жінка відкрила власну справу, вона готує обіди, на поминки, христини та все таке.

Ось їй і треба допомога. Звісно робота без конкретного графіку, та тим не менше, за день-два будемо знати.

Термінові замовлення вона завжди робить сама, а от бенкети, торти, хоче поручити мені. Я говорила про це з чоловіком, і він дуже зрадів.

А потім, потім приїхала в гості свекруха, по секрету шепнула сину, що син її сусідки з Польщі привіз ледь не мішок грошей. Ну і вже починає підбивати його теж їхати.

Я хоч кричи, хоч головою товчи, не розумію для чого? Діти всі вже в школі, ну майже, як ви зрозуміли, їсти точно буде що, коли в повара при роботі не було чого їсти.

Це не означає, що я прямо красти буду, але якщо з 5 кіл м’яса візьму додому 5 котлет, ніхто не обідніє. Тимпаче, всі так роблять, не засуджуйте.

Та і крім того, додаткова робота дозволить відкладати більше грошей. Є ще й господарство велике, кури, качки, великий кусінь городу, який нас годує.

Куди їхати, кидати дітей, в нас до речі 3 хлопців, кидати дружину? Що це? Як пояснити такі свекрушині закиди?

І саме страшне, що чоловікові її ідея сподобалася. Я вже не можу, я криком кричала, погрожувала, просила, все марно. Бо ж чоловік вважає, що це вихід.

Тобто він буде гарувати там, я тут, як коняка, а через кілька років ми станемо один одному чужими людьми із зірваними спинами і душами. Ну вже ні.