Сьогодні Валентина і Петро святкують день народження свого сина Олексія. Йому виповнилося десять років. Хороший хлопчик, працьовитий. Коли став підростати, виявилося, що не вдався. Маленький, кругленький. На таких дівчата не дивляться. Страждав від цього. Після закінчення школи вступив до інституту.

Студентське життя захопилj Олексія. Вчився добре, але дівчата не звертали на нього уваги. Про високих, довгоногих і не мріяв. Тому що зріст у нього маленький, таким дівчатам по плече буде. До того ж схильність до повноти не давала виглядати струнким. Вони зверталися до нього часто, конспект переписати, або допомогти з курсовою.

У той день, коли святкували вручення дипломів, студенти домовилися піти до однієї з дівчат святкувати додому. У неї великий будинок, батьків в той час вдома не було. Взяли з собою Олексія. Добре погуляли, хлопець перебрав трошки. Коли вранці прокинувся, був здивований. Вони в одному ліжку з Оленою, в чиєму будинку святкували; Олексій погано пам’ятає, що було в той вечір, а то, що полягали спати разом з дівчиною, згадав.

Прокинувшись, Олена сказала, що продовження не буде, тому ми розходимося. Олексій знайшов хорошу роботу, як раз за професією. Йому виділили гуртожиток. Обіцяли дати квартиру, якщо зарекомендує себе з хорошого боку.Олена знайшла його через два місяці. Вона зізналася, що вагітна від нього, і сама виховувати дитину не збирається. Якщо йому дитя не потрібно, то вона зробить щось. Олексій запевнив, що він любить Олену і просив вийти за нього заміж.Незабаром одружилися. Сімейне життя не складалося.

Дружина завжди була чимось незадоволена. Постійні сварки не додавали світу в їх сім’ю. Через деякий час у них народився син Олег. Чоловік радів: нарешті, повноцінна сім’я. Ну і що, що Лена постійно чіпляється, з часом звикне і все буде добре. Але коли одного вечора Олексій прийшов додому, син плакав, дружини не було. На столі лежала записка. Олена писала, що вона йде від нього, тому що ніколи не любила. Заміж вийшла через вагітность. Сина залишає на чоловіка, бо їй він не потрібен. Хоче почати жити з чистого аркуша.

Так Олексій залишився один з тримісячним Олегом. Важко чоловікові довелося. Працювати потрібно, щоб жити було на що. За сином дивитися. Спочатку взяв відпустку, потім найняв няню, яка сиділа з хлопчиком днем. Увечері і до ранку Олексій справлявся сам. Минув деякий час, Олег ходив в дитячий сад, тому няня їм більше була не потрібна.

Олексій ходив на роботу. Згодом зрозумів, що на заробітну плату їм удвох важко виживати. Тому почав шукати, чим зайнятися, щоб відкрити свою справу. У той час багато переходили на купівлю-продаж і працювали на себе.Спочатку Олексій відкрив невеличку кав’ярню, де можна поїсти за недорогі кошти.

Справа пішла, відкрив ще одне, потім ще і ще. Сьогодні у нього мережа кафе з недорогими цінами. Що цінується найбільше у простих людей. Олег виріс, відучився. Зараз працює з батьком. Хлопець пішов у свою маму обличчям і фігурою.

Нещодавно одружився на красивій дівчині, чекають поповнення. Живуть недалеко від тата. Олексій пишається своїм сином. Іноді думає, що якби не потрапив в ліжко разом з Оленою, інша доля була б у нього, але іншої не треба.

Він любить свого сина і пишається ним. До речі, мама не з’явилася жодного разу. Як вона жила всі ці роки — невідомо.

Джерело