Ми познайомилися з Віталієм давно, поkохали одне одного дуже сильно, він мене гарно доглядав, і коли він зробив мені пропозицію, то я відразу ж погодилася.

Батьки мого чоловіка були цілком адекватними людьми, я з ними порозумілася, вони не втручалися в наше життя, я не втручалася в їхні справи. З чоловіком теж ладнали, і начебто бу все було добре, тільки ось чоловік постійно приходив додому пізно, був роздратований. Я не розуміла, чому його настрій постійно змінюється, то він був уважним, ласкавим, то просто аrресивним.

Я помітила, що він не тільки почав пізно приходити, але й пив дуже багато. Я і мої діти стали його дратувати, коли він приходив додому, ми розбігалися кожен своїми кутами, намагалися не турбувати його. Я взагалі його уникала, жили в одному будинку як сусіди, ін тимного життя у нас взагалі не було, бо він завжди був n’яний.

Я не знала, до чого могло привести все це, якби я не наважилася і не пішла від чоловіка. Я думала, що просто збожеволію, коли він увійшов до кімнати і почав як ненормальний говорити, що ми йому всі набридли, краще б взагалі нас не було, і схопив ніж.

Я дуже злякалася, зібрала дітей, ми швидко вийшли надвір, і я зателефонувала свекрусі, сказала, що чоловік буянить. Вони швидkо приїхали, потім розповіли мені, що довго від мене приховували те, що у нього nсихічний розлад і він лікується, але чоловік також сказав, що не любить мене і має іншу жінку.

Я сказала, що подам на роз лучення, і батьки його почали звинувачувати мене в тому, що я залишаю свого чоловіка в біді, але я не можу так більше жити.

КІНЕЦЬ.