Коли дядько дізнався, що у моєї n0кійної мамu був рахунок у банkу на великі суму, то сказав, що зберігати rроші в банку ненадійно та краще хай вони будуть у нього
Вже 10 років пройшло, як не стало мами.
Цей сумний день я пам’ятаю, ніби це було сьогодні. Сталося так, що нікого з близьких не було в той момент, коли з життя пішла найрідніша мені людина.
Ми з дружиною самостійно займалися організацією похорону. Ніхто з родичів навіть не подумав запропонувати свою грошову допомогу. Було дуже неприємно, по-перше через несподіване горе, а по-друге, потрібно було терміново десь взяти велику суму грошей.
Та навіть це ще не все. Найгірше – це поведінка маминого брата. Конверти з грошима, які принесли далекі родичі та знайомі моєї мами забрав мій рідний дядько. Ні, ну не нахаба? У мене просто в голові не вкладається як він посмів таке зробити. Він взагалі грошей на похорон не дав, а забрав усі конверти собі та сказав, що ми з ними потім розберемося. Такої нахабності я ще не бачив.
Моя мама була дуже економною та відкладала гроші усе своє життя. Щоб їх зберігати використовувала банківський рахунок. Та щоб не забути де і скільки коштів у неї лежить записувала у блокнот. Там були доволі значні суми.
І до цих грошей її брат вирішив дістатися теж. Коли він до нас прийшов, то сказав, що зберігати гроші в банку ненадійно та краще хай вони будуть у нього. Ну це взагалі ні в які ворота! Запевняв, що витратить ці гроші на пам’ятник і навіть фото гарне зробить. Звичайно, що йому ніхто не повірив та гроші не віддав.
А я навіть не мав наміру знімати ці гроші з рахунку і тим більше витрачати. Вони їсти не просять то хай би собі там лежали. Цілком можливо, що вони стануть у пригоді при покупці автомобіля чи житла. Дядько все перевернув з ніг на голову, звинувативши мене в меркантильності. Та я навіть подумати про таке не міг…
Він настільки за ті гроші вчепився, що проходу мені не давав. Телефонував мені ледь не кожного дня, підмовляв родичів, щоб вони поговорили зі мною. В результаті він нічого так і не отримав. Проте поживився в іншому місці. Те, що він зробив, просто не вкладається у мене в голові.
Виявилось, що дядя мав запасний ключ від квартири мами, повиносив з неї усю побутову техніку та продав, залишивши лише старі меблі. Я був спадкоємцем на мамину квартиру та отримав її порожньою. Добре, що хоча б на квартиру брат покійної мами зазіхати не може.
Як можна бути таким жадібним та підлим?