Нещодавно заходила в гості до подруги і в черговий раз серйозно замислилась. Вона одружена вже майже 10 років, прекрасна сім’я, чудові діти і зовсім лінивий чоловік.

Сама подруга пристойно заробляє, стежить за дітьми, займається їх розвитком, водить на різні гуртки та секції. Вдома завжди тепло та затишно, завжди чисто та приготовлена ​​вечеря. Зовні просто красуня, стежить за собою, ходить до зали, не забуває розвиватися та розумово, багато читає і з нею завжди є про що поговорити.

І ось поряд її чоловік. Працює в офісі, до 6 вечора, далі приходить додому з дуже невдоволеним обличчям, тому що дуже втомився і завалюється на диван дивитись телевізор, а найчастіше ще й з баночкою пива.

Попросити його, звичайно ж, ні про що не можна, адже він втомився, тому з дітьми не займається і в побутовому плані повний нуль. І щоразу, бачучи це, я запитую себе: «чим гарне таке життя?». Нещодавно вирішила запитати у цієї подруги.

Навіщо їй такий чоловік? На що вона відповіла, що дітям потрібен батько, що не п’є і що вже такий чоловік, ніж взагалі ніякого. І ось я задумалася, чому ж багато хто думає, що погано бути однією?

І в цьому конкретному випадку, хоча б чоловік нічого поганого не робить, хоч і толку від нього мало, а є ті, хто зловживають алкоголем. І є жінки, які роками це терплять, щоби не бути однією. Для мене це незрозуміло.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело