Аня народила собі донечку. Чоловік Ані думає, це його заслуга, але насправді за всі дев’ять місяців він був потрібний лише перші 15 хвилин. Може, ще приніс трохи користі, коли сходив у магазин за фруктами та хлібом. Чоловіки не особливо корисні, коли мова заходить про очікування малечі та народження дитинки. Більшість навіть відро зі сміттям не можуть самостійно винести, а вже дитину – тут від них і зовсім не дочекаєшся.

Так ось, рік тому Аня вийшла заміж за Віталика, на весіллі вони взяли дві коробки, блакитну та рожеву, почали збирати в них гроші – у блакитну на хлопчика, а в рожеву на дівчинку. Під час рахування підсумків голосування з’ясувалося, що хлопчик переміг з відривом у 1000 гривень. Патріархальний устрій суспільства і тут дався взнаки.

Сама ж Аня завжди хотіла дівчинку, а тут раптово з’ясувалося, що електорат за звичкою голосує за хлопчика. Найприкріше було те, що майже половина цього електорату – з боку чоловіка, і Аня і в обличчя їх не знала до весілля. Питається, яка їм різниця, кого народжувати?

Аня трохи засмутилася, потім вирішила – як буде, так і буде, а вона народить собі дівчинку, і нічого вони не доведуть. Відео з весілля є тільки в неї, цей доказ вона може знищити будь-якої хвилини. Та й узагалі, нехай лише спробують пред’явити якісь претензії. Подобаються хлопчики – народжуйте своїх, чому Аня має втілювати в життя чужу мрію, а потім ще виховувати її до самої армії?

Словом, рідня чекала, що у Ані буде хлопчик, а вона всіх обвела навколо пальчика та народила дівчинку. Назвала Зорянкою, дуже гарно і мило. Заради такої дівчинки варто було попрати ідеали демократії та підтасувати результати голосування.

Тепер Аня з’являється в інтернеті дуже рідко, а коли з’являється, висловлює думки винятково смайликами. Друкувати на клавіатурі вона не може, у неї завжди зайняті руки, там у неї мешкає донечка Зорянка. Мала добре знає, що вона така у мами з татом одна, тому всі мають її на руках носити. Кмітлива дівчинка, до того ж дуже симпатична. Щоразу, коли її проносять повз дзеркало, вона широко розплющує очі і відкриває ротик, на обличчі з’являється вираз: «О боже, яка неймовірно красива дівчинка!»

Віталик вважає, що розумом і красою Зорянка пішла в нього, Аня йому на це не заперечує і взагалі це не коментує. У розумної дружини чоловік не знає, що вона розумна.

Я був у Ані в гостях минулої п’ятниці, поки її чоловік був на роботі. Аня сказала:

– Вибирай, тату, що ти робитимеш: готувати обід чи тримати Зорянку на ручках?

Обід я можу приготувати і вдома, отже я вибрав малу, наступні три години я була їй як рідна бабуся. Ми гуляли по квартирі, щоразу, коли проходили повз дзеркало, Зорянка відкривала ротика від подиву, неземна краса дівчинки в дзеркалі, як і раніше, вражає її, як уперше. Я, наприклад, не люблю дзеркала, я дивилася кілька разів – нічого хорошого там не показують, літнього якогось дядька. Коли я заходжу вранці у ванну, я з порога кажу:

– Світло моє, дзеркальце! Мовчи.

А ось онучці подобається, спеціально для неї по дзеркалу йде передача «У світі прекрасного». Щастить їм, дівчаткам.

Ще Аня розповідає донечці казки, деякі вона пам’ятає напам’ять, в інших плутається, тому вона попросила мене завантажити з інтернету дитячих книжок. Я скачав трохи, томів двісті, Зорянці має цього вистачити на перші п’ять років. Щоправда, вона поки що не велика шанувальниця літератури. Я сів на стілець, намагався читати їй по пам’яті:

– Тра-та-та, тра-та-та, вийшла кішка за кота. Заміж вискочила! Очі витріщила!

Але онучка не захотіла слухати, вона скривила губки, мімікою та жестами дала зрозуміти, що поезією сита, ходімо краще до дзеркала. Це стара як світ історія, дівчатка не цінують поетів. Насамперед, чоловік повинен мати міцні біцепси, щоб носити дівчаток на ручках, а вже він при цьому читатиме вірші, чи ні – справа десята.

Потім Зорянка випадково заснула. Ми гуляли по квартирі, і раптом виявилося, що вона вже спить. Аня сказала, тепер можна укласти Зорянку на диван, якщо я зумію зробити це так, щоб мала цього не помітила. Якщо вона помітить, то її обуренню не буде межі.

Той факт, що жінка задрімала, ще не дає чоловікам підстав переставати носити її на ручках. Поганий той чоловік, який носить жінку на руках лише коли вона не спить, а варто їй ненадовго прикрити очі і засопіти, негайно кидає її і вирушає у своїх справах – розминає руки, скаржиться на спину. Я, до речі, так і вчинив, тож пишатися мені нема чим.

В іншому я вважаю, що провів дуже вдалий вечір у суспільстві двох симпатичних дівчат, це завжди приємно. Я взагалі люблю дівчат, нехай хтось спробує мені щось заперечити. Звичайно, вони іноді вередують і їм начхати на демократичні ідеали, а ще вони люблять милуватися на себе в дзеркало і вимагають, щоб їх носили на ручках.

Але ж за це ми їх любимо. Особливо це стосується онучок.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Джерело