Сьогодні десь о 10-й ранку я виrулював свого собаку. Повз нас проходила сімейна пара з коляскою. І тут мій пес почав гавкати. Я навіть не знаю, чому. Можливо, він ніколи раніше не бачив колясок і здивувася. Жінка відразу ж почала кричати: – Ах ти! нехай твій пес замовкне, у мене тут дитина спuть! Чоловік їй

 

Сьогодні десь о 10-й ранку я вигулював свого собаку. Повз нас проходила сімейна пара з коляскою. І тут мій пес почав гавкати. Я навіть не знаю, чому. Можливо, він ніколи раніше не бачив колясок і здивувася. Жінка відразу ж почала кричати:

– Ах ти! нехай твій пес замовкне, у мене тут дитина спить!

Чоловік їй відповідає:

– Мила, нічого, що ти волаєш голосніше, ніж собака?

– Та він уже все одно прокинувся!

– Ні, він ще спить.

Мати з невдоволеним обличчям заглядає в коляску і перелякано кричить:

– Ось же ти, як ти міг! Ти дитину вдома забув!

І кулею біжить до під’їзду.

А ми лишилися стояти на дорозі і мовчки дивилися, як жінка біжить до будинку.

На дорозі стояли: я, мій «нашкодивший» пес, і той чоловік… разом зі сплячою дитиною на руках.

Жінки мене ніколи не перестануть дивувати, от чесно кажу.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Джерело