Того ранку я погано почувалася. Вадим наполіг, щоб я не вставала з ліжка, а сам пішов на кухню, щоб приготувати сніданок. В той час, як він з підносом прямував в спальню, з гостьової вийшла свекруха. – Вадиме, а чим таким Леся зайнята, що навіть сніданок тобі не приготує? Та твій тато до кухні ніколи не пхався, і ти цього не роби. – А потім вихватила з рук тацю.

Щоразу, коли приїжджає мама чоловіка, ми починаємо влаштовувати “бурі”, хоча до цього в нас у домі панує мир та порозуміння. Як тільки ця дамочка переступає поріг нашого будинку в нас з чоловіком наче тисяча чортів вселяється, і ми починаємо собачитися через будь-яку дрібницю.

Поки свекруха нас відвідувала не більше двох разів на рік – це ще можна було терпіти, але після того, як її відправили на заслужений відпочинок, і вона захотіла переїхати до нас ближче, наше життя, я думаю, що перетворилося на суцільне пекло.

За той час, що ми живемо з чоловіком у законному шлюбі, я зрозуміла, що коли до нас приїжджає улюблена матуся для нашої родини настає чорна смуга. Щоразу її приїзди відбуваються за одним і тим самим сценарієм.

Ольга Володимирівна вважає себе зразково-показовою господинею та дружиною. Незважаючи на те, що її чоловік пішов з життя вісім років тому вона весь час розповідає про те, яким ідеальним було її подружнє життя. Зрозуміло, що наше сімейне життя, разюче відрізняється від її.

А приводів поохати у мами чоловіка завжди більш ніж достатньо. Наприклад, коли матуся побачила, що її синочок за собою помив чашку, вона ледь не луснула обурення:

– Лесю, та як же це так? Вадим з роботи прийшов втомлений, то йому ще й чашку за собою мити доводиться!

– Але я теж весь день не на курорті відпочиваю, а на роботі працюю, потім у магазин за продуктами забігаю, їсти готую. Я не бачу великої проблеми в тому, що Вадим чашку за собою помив, – мені її питання виглядало дивним. Та й хіба складно за собою чашку помити. Невже він від цього зламається?

– Ти скажи мені, хто з вас жінка! Ось мій Бодя ніколи не торкався брудного посуду!

Я здивовано розвела руками, а Вадим почав несміливо відбиватися від матері, яка кинула всі сили на те, щоб визволити його з рабства.

Якось Вадим взяв у руки пилосос, так у мами ледь зі стільця не звалилася від обурення.

– Та де ж це бачено, щоб чоловік у хаті займався прибиранням! Ох і бідолашний ти в мене, ти себе хоч якось повинен берегти. Ти повинен відпочивати, адже ти весь тиждень працюєш. – почала голосити свекруха і виривати пилосос із рук сина.

Я мовчки спостерігала за тим, що відбувається. У мене тоді склалося таке враження, що чоловік повинен тільки їсти і спати, тому що все інше могло негативно вплинути на його кришталеве здоров’я.

За тиждень, а рівно стільки у нас щоразу гостювала свекруха, я вислуховувала такого, що мені цього вистачало на наступні пів року.

Якось я прийшла з роботи пізніше звичайного, а тому вечерю готував Вадим. Йому треба було тільки відварити картоплю та підсмажити котлети, складені у морозилці. Замість чоловіка тоді приготувала вечерю його матінка. Вона метала на мене громи і блискавки і весь час, поки ми вечеряли, жаліла синочка.

Незважаючи на те, що мати дні коротала біля телевізора, я готувала, коли поверталася з роботи. Вона свої ліньки аргументувала тим, що не бажає на чужій кухні щось робити.

Мені після трудового дня не дуже хотілося дивувати свекруху кулінарними вишукуваннями. Якось вона приїхала до нас у той час, коли я здавала річні звіти і валилася з ніг від утоми, а тому ми харчувалися напівфабрикатами. Вона тоді так була обурена тим, що я цькую її синочка. А ось мій чоловік тоді був пельменям дуже навіть радий.

На сина, який уплітав пельмені за обидві щоки, вона дивилася, як на нерозумну дитину, що дуже хоче їсти. І так вона поводилася щоразу, коли приїжджала до нас погостювати. Вона весь час з гордістю розповідала про те, що її чоловік нічого в будинку важче за ложку не піднімав. А ось я безсовісна таке чиню.

Після того, як Ольга Володимирівна виїжджала туди звідки приїхала чоловік одягав корону і починав качати права і хизуватися панськими замашками. Через те, що свекруха вимотувала з мене сили, я починала спалахувати з будь-якої дрібниці. Ось тому і виникала в нашому будинку на рівному місці буря.

Через два тижні корона з чоловіка сповзала і в нас знову в хаті починав панувати мир і спокій. За всі роки шлюбу я з цим усім змирилася і почала сприймати все більш спокійно. Однак після виходу на заслужений відпочинок мама вирішила продати своє житло і купити квартиру поряд з нами.

Вона каже, що коли з’являться онуки, то вона допомагатиме. Проте я думаю, що якщо вона переїде, то ми довго не проживемо разом і жодних онуків вона не дочекається!

Що скажете?

Фото ілюстративне

Джерело