Я уже давно працюю провідником та з такою ситуацією стикаюся вперше.

Нещодавно батько забув свою дитину у поїзді. Уявляєте?

Я працюю провідником у поїзді, який їздить з Ужгорода в Київ, а потім з Києва в Ужгород. Дорога довга, зупинок багато. Якось в мій вагон сів молодий батько з чотирирічним хлопчиком. Я тоді ще здивувалася та подумала, що у хлопчика дуже хороший батько, раз йому довірили їхати такий довгий шлях з дитиною.

Настала ніч, пасажири полягали спати та я відмітила, що дитина доволі вихована, адже від неї я не чула ніякого шуму та й інших пасажирів цей хлопчик не турбував криками чи галасом.

Вони їхали до Києва та коли настав ранок і я почав будити інших пасажирів, яким був час виходити, я помітив, що батько хлопчика кудись зник. Тим часом хлопчик солодко спав на нижній полиці.

Коли я запитав у сусідки по купе куди зник його батько, то вона відповіла, що востаннє бачила його, коли він сходив на попередній зупинці. Після того вона його не бачила, думала, що він зайшов до туалету та скоро прийде. Не встигли ми про це поговорити, як до вагона увійшла поліція та почала допитувати пасажирів потяга про дитину.

Згодом поліціянт підійшов до нас та розповів, що батько хлопчика заявив про те, що його сина вкрали, а коли вони почали з’ясовувати обставини та взяли у нього пробу алкоголю, з’ясувалося, що батько хлопчика хильнув зайвого, зійшов не на тій зупинці, думаючи, що він вже приїхав.

Коли дійшов до тями, згадав, що у нього є син, пішов до поліції та розповів яким потягом він їхав. Представники поліції догнали потяг на службовому авто. та знайшли хлопчика.

Не знаю, як вони доїхали до Києва, та хлопчика розбудили, віддали батьку. Самого ж батька оштрафували. Та я вважаю, що цього мало.

Ось така історія. Не кожен день таке трапляється. Забувають сумки, телефони, одяг, взуття, було, що тварин забували. Але щоб дітей? Таке бачу вперше. Шкода хлопчика. Яке майбутнє його чекає з таким батьком?

КІНЕЦЬ.