Був у мене друг на ім’я Микола. Спілкувалися ми з ним більше семи років, але коли він розлучився з дружиною, і я дізнався про причину, то пошану до нього я втратив. Напевно, я ще ніколи не зустрічав таких слизьких типів, як він. Микола був затятим ба бником, жодної спідниці не пропускав.

Коли він розповів мені, що закохався, то я не міг йому повірити. – Дань, вона випромінює якусь магію. Мене так і тягне до неї. Заради неї я готовий на все. Знаєш, на інших дівчат навіть дивитися не можу.

Одразу погано стає, – розповідав він мені. Я помітив, що він почав витрачатися на цю дівчину. Купував дорогі подарунки, відвозив до розкішних ресторанів, навіть одного разу повіз її на пікнік. Микола ніколи не був таким романтичним. Він зустрічався з дівчатами щонайбільше два-три тижні.

Отримував від них, що хотів і кидав напризволяще. Через три місяці він зробив своїй дівчині пропозицію. Я був на весіллі. Микола світився від щастя, танцював, пив і просто насолоджувався моментом. Я був радий за друга, але коли дізнався правду, мене просто окотило почуття гидоти. – Я ж її використовую.

Як мені можна було повірити, що я міг закохатися. Я з нею спеціально одружився, щоб із салону, де вона працює, тачку собі купити. – гордовито розповідав Микола. Виявляється, що для співробітників салону та їхніх сімей роблять великі знижки на покупку автомобіля.

Коли йому вдалося підкопити та купити машину, то він подав на розлучення. Він просто хотів охмурити дівчину, щоб скористатися її. Такий вчинок я вважаю огидним і бридким. Микола повівся не як чоловік, а як якийсь альфонс. Після цього випадку я з ним не розмовляю. Мені такі друзі не потрібні. Обманювати дівчину надто жорстко та неправильно.