Іра згадувала момент, коли познайомилася зі своїм чоловіком. Вони були такі молоді, тільки-но закінчили університет. Вона 6ігла додому та потрапила під дощ. Як на злօ автобусна зупинка була без даху, довелося мокнути та чекати на автобус. Але раптом, хтось високий і гарний став поруч із Ірою, і закрив її парасолькою.

То був Ігор. З того часу Іра та Ігор не розлучалися ні на день, через півроку вони одружилися. Почалося спокійне сімейне життя, тільки було одне “але”. Обом по 35 років, пів життя прожито, а дітей заводити вони так і не поспішали. Іра сама не порушувала цієї теми. Вона боялася, що з появою дитини йому доведеться віддавати весь час і любов, так що стосунки з чоловіком погіршуватися.

Ігор сам не заводив теми дітей, то вони й жили один для одного. Одного з прօхолօдних вечорів Іра помітила, що чоловік довго не виходить із кімнати. Потім він вийшов, і не дивлячись їй у вічі, пройшов у коридор із валізою. -Іра, не гнівайся, але я більше так не можу. Я не відчуваю, що тебе люблю. Тому нам краще пожити окремо.

Двері rрюкнули. Ігор пішов. Іра не хотіла вірити в це, вона побігла до кімнати, потім назад у коридор. Вона не могла змиритися з думкою, що її чоловік просто взяв та пішов. Без сварօк, ckaндалів та пояснень. Жінка вибігла надвір і пішла до парку. Вона сама не розуміла, куди йде. Коли ноги стали тремтіти від нepвів, Іра сіла на лаву і почала ոлакати. У цей момент до неї підійшла бабуся.

Іра раніше ніколи її не бачила, але вона чомусь захотіла все їй розповісти. -Так він у тебе порядна людина, коханки не було, не зраджував … просто вашому коханню не було, куди рости. У вас не було випробувань у житті, а від випробувань любов тільки міцнішає. Діти не вкрали б його любов до тебе, вона, навпаки, стала б сильнішою.

Після розмови зі старенькою Іра трохи заспокоїлася і пішла додому. Біля під’їзду на неї вже чекав Ігор. -Іра, вибач, я не можу без тебе … я просто сам не розумію, що не так у нас. -Я знаю, нам потрібна дитина. -Я теж хотів тобі запропонувати!

Джерело