Щиро кажучи, мені якось завжди здавалося, що наші відносини з матір’ю ніколи нічого та ніхто не зможе зіпсувати, ми з нею завжди гарно ладнали. Адже з самого мого дитинства ми з нею разом і вона приділяла достатньо часу як мені, так і моїй молодшій сестрі Тетяні.

Я ніколи навіть подумати не могла, що саме моя рідна сестра Тетяна стане причиною того, чому я назавжди посперечаюся зі своєю рідною матір’ю і не буду з нею розмовляти, що у нас з нею зовсім зіпсуються стосунки.

Мені навіть досі важко пробачити свою рідну матір, хоча десь глибоко в душі я розумію, що вона навіть близько не бажала мені нічого недоброго, у неї були колись до мене зовсім інші почуття.

А все це непорозуміння відбулося не так давно і все через спадщину, як би це не було банально.

Моя мама чомусь вирішила, що все своє майно потрібно переписати на мою молодшу сестру, а мене залишити просто ні з чим. Мотивувала вона це тим, що я вже доросла людина і у мене все є. І це дійсно так, я здатна себе забезпечити на відміну від неї.

Проте, мені все одно образив той факт, що вона вирішила мене обділити своїм майном, адже я теж маю право на мамину допомогу та підтримку, як і моя сестра Тетяна. Невже вона дійсно думає, що я залишу свою рідну сестру в стороні і заберу собі все, якщо у неї не буде грошей?

Я б ніколи не вчинила б таким чином з рідною людиною, я не така людина, це саме дороге для мене. Після моєї знахідки ми серйозно поговорили з нею і обговорили те, що будемо робити далі.

А мама наша в підсумку прийняла свої помилки і вирішила все-таки повернути старий заповіт, в якому зазначені ми з Тетяною обидві, як спадкоємиці. Однак це не виправить того факту, що вона зробила до цього. Я досі не можу забути її вчинок та тримаю на неї образу.

Багато моїх подруг говорять, що мені потрібно відпустити ситуацію, адже весь час бути в образі на рідну матір не можна, це все одно нічого не змінить у нашому житті. І це дійсно так, але зробити, як завжди, найважче.

Так, звісно, мама повернула мене в свій заповіт, але вона ж мене виключила свого часу, хоча я не знаю, чим вона керувалася тоді. Адже їй здалося, що мені щось давати не обов’язково, або я точно не почну ділитися зі своєю молодшою ​​сестрою. Адже мені прикро не самі гроші і те майно, що перейде нам від неї, скільки ставлення до мене.

Невже я дійсно виглядаю і є в очах своїх найрідніших людей, як не прикро, тією людиною, яка готова зробити щось недобре для своєї сім’ї. Мені здається це просто несправедливим, особливо якщо враховувати той факт, що я до цього дня продовжую дуже добре допомагати своїй сім’ї. Цього, як мені здається, цілком достатньо для того, щоб мене приймали такою людиною, якою я є, щоб щиро довіряли мені.

Якщо ж говорити про думку моєї молодшої сестри Тетяни, то вона була здивована не менш мого. Однак вона відразу сказала, що в разі чого віддасть половину спадку мені. Адже вона розуміє, що вчинили зі мною вкрай несправедливо і хоч як-небудь, але згладити провину хоч як-небудь потрібно. Загалом, сподіваюся що незабаром я зможу остаточно пробачити свою матір і те, як вона вирішила вчинити зі своїм майном. Так, я заробляю більше грошей за свою сестру, я заможніша людина, але у мене теж не має свого даху над головою, як і в Тетяни.

Але так важко пробачити мамин вчинок, я поки не можу цього зробити.

Фото ілюстративне.

Джерело