Я прийшла до дочки після того, як оплатила комунальні послуrи. Леся мене завжди радо зустрічає. Я знаю, до котрої години зять на роботі, тому й стараюсь прийти так, щоб Остапа не було, щоб він не знав справжню причину

Я прийшла до дочки після того, як оплатила комунальні послуги. Леся мене завжди радо зустрічає. Я знаю, до котрої години зять на роботі, тому й стараюсь прийти так, щоб Остапа не було, щоб він не знав справжню причину.

Мене звуть Надія Василівна. У мене є дочка. П’ять років тому моя Леся вийшла заміж. Чоловіка знайшла собі доброго, працелюбного, чесного і порядного.

Після весілля вони стали жити на орендованій квартирі. Все було нормально. Потім Леся сповістила, що носить дитинку. І тут перед самим днем “х” господиня квартири їм повідомляє, що вони мають звільнити квартиру за триденний термін: вона її продаватиме.

Остап з Лесею почали квартиру шукати, але знайти швидко хорошу квартиру не так просто. Та й грошей у них не було на це.

Загалом, я запропонувала їм пожити у моїй двокімнатній квартирі. Справа в тому, що маю дві двокімнатні квартири. В одній квартирі я живу, а в другу – здавала орендарям багато років.

А тут все збіглося: від мене мешканці з’їхали і у Лесі з чоловіком проблеми із квартирою почалися. Ось тоді я їм запропонувала пожити у квартирі, яку я раніше здавала в оренду. Звичайно, безкоштовно. Як можна брати гроші з рідної доньки та зятя?

Але зятю було соромно жити у моїй квартирі безкоштовно.

– Я так не можу. Ви отримували дохід від здачі квартири. Чому через нас ви маєте гроші втрачати? Так не піде. Ми теж вам платитимемо! – сказав зять.

Переконати Остапа було просто неможливо. Ціну я скинула, і зять мені почав платити. Платить він мені три роки. Тільки я оплачую з цих грошей комуналку, а гроші, що залишилися, доньці віддаю.

І вважаю, що роблю правильно. Їм і так нелегко – вони ж утрьох живуть на одну зарплату. А я і пенсію отримую, і зарплатню.

Нещодавно мені дочка зізналася, що вона всі ці роки гроші не витрачала і вже зібрала чималу суму. Тільки як пояснити це Остапу? Ми боїмося, що він дуже на нас образиться: що ми обманювали його стільки років.

Хоча по суті: я маю повне право робити з грошима, які мені зять давав усе, що захочу. Хочу – на себе витрачу, хочу – подарую комусь, хочу – дочці віддам. Це моє право. Хіба не так?

Я ж рідній дочці та онуці гроші давала. Хіба я не маю на це права?

Як ви думаєте, я права і чи може бути таке, що зять на мене образиться?

Фото ілюстративне


Джерело