Подруги Оксана і Люба навіть подумати не могли, що колись стануть суперницями. Вони познайомилися ще в студентські роки. Разом шукали щастя, заміж одна одну видавали, тішилися народженням діточок.

Оксана добре вийшла заміж, її Олег завжди хотів чогось більшого: чоловік відразу ж узявся за створення власного бізнесу, будинок збудував. Двійко синочків у них народилося, а студентську подругу Любу вони в хресні взяли до молодшого, Арсена.

Любі ж не так пощастило в житті, як Оксані. Дівчина родом з далекого села. Ще навчаючись в училищі зрозуміла, що додому, де немає ніяких перспектив, повертатися не хоче. Потрібно терміново виходити заміж, щоб зачепитися в місті.

Так і зробила – на вулиці познайомилася з хлопцем, через три місяці вже розписалася з ним. Любові великої не було – зате був омріяний штамп в паспорті. Не кохала Василя, а що робити. Він один син вдома, зрозуміло, що будинок в обласному центрі буде його. А там, як кажуть, «стерпиться-злюбиться».

Проте, вийшло не зовсім так. Прийшла якось Люба до Оксани, на пальці нова золота каблучка, на душі тривога. Тоді вперше розповіла подрузі, що не любить свого чоловіка. А потім, слово-за-слово, обмовилася, що давно зустрічається з співробітником. Він одружений, але дітей не мають. Дуже її кохає, подарунками обдаровує. А чоловік живе своїм життям, нічого не помічаючи.

Так тривало майже три роки, поки про ці стосунки не дізналася дружина. Люба гірко плакала: пропало і кохання, і подарунки, та ще й потрібно було піти з роботи, де тепер усі все знали.

Оксана пошкодувала подругу і попросила чоловіка взяти її на роботу. Якби ж то знала, яку помилку здійснює. Олег спочатку не хотів. Та після довгих вмовлянь дружини погодився. Невдовзі навіть почав нахвалювати Любу за професіоналізм.

Оксана ж продовжувала жити життям домогосподарки, бо якраз нещодавно народила другого синочка і сиділа в декреті. Тепер її подруга Люба стала правою рукою її чоловіка. Оксана, як засліплена, нічого не бачила. Очі їй відкрила її сестра:

– Оксана, прокинься, подивись на Любу і Олега, невже ти нічого не бачиш? З тебе всі навколо сміються. Бач, як обкрутила його твоя подруга.

Після цих слів Оксану немов облили холодною водою. Так, справді, вже два роки Люба щодня є гостем в їхньому домі, з чоловіком по справах їздить завжди теж тільки Люба, навіть відпочинок без Люби і її донечки не відбувається.

Оксані забракло повітря. Під її носом її найкраща подруга і її чоловік крутять вже довгий час роман. Почала згадувати обновки Люби, (а їх за ці два роки було чимало), і розуміла, що це справа рук її чоловіка.

Їх сімейне життя давно вже нагадувало швидше дружні стосунки, любов, яка була колись, згасла. Чоловік завжди виправдовувався зайнятістю, змученістю… а насправді, це все у нього було, але не з дружиною, а з Любою.

Всю ніч Оксана проплакала, треба було щось вирішувати. Піти від чоловіка, принаймі зараз, вона не могла. Повернутися до батьків з двома дітьми в однокімнатну квартиру – не вихід. Гарний будинок, в якому вони жили, належав її чоловікові, хоча добудовували і впорядковували вони його разом.

Та й діти обожнювали багатого і дбайливого татуся. Так і жили Оксана, Олег і кума Люба п’ять років. Одному Богу було відомо, як важко Оксана переживала все це. Люба ж сумлінно виконувала роль дбайливої і вірної подруги.

Все змінив дзвінок Христини, рідної сестри, яка єдина знала про цей зачарований трикутник, з якого не сила вирватися її сестрі Оксані. Аліна поїхала в Чехію на навчання і там вийшла заміж за чеха Лукаша. Відкрили свій бізнес, справи у молодят швидко пішли вгору.

– Сестричко, приїжджай. Відмова не приймається. Бери дітей, і гайда до нас.

Ввечері у них вдома знову була Люба. Чоловік, здається, за ці роки, настільки звик до такої постановки речей – законна жінка і кохана жінка завжди поруч, що вже і сам не вбачав у цьому нічого поганого. Оксана, дивлячись на це чергове свято брехні, нікому нічого не сказала, а вранці зібрала речі і поїхала з молодшим сином до сестри в Чехію.

У невеликому містечку під Прагою її зустріли дуже привітні люди. У Лукаша, чоловіка сестри, був старший брат Ярослав, вдівець. Його дружини не стало ще 10 років тому. Ярославу дуже сподобалася Оксана. Він закохався у цю скромну жінку з першого погляду.

Христина, дивлячись, як розцвітає її сестра від спілкування з Ярославом, вирішила піти на хитрість і запропонувала сестрі роботу у них в Чехії.

– Мені треба подумати і порадитися з чоловіком.

– У тебе давно вже нема чоловіка, відтоді, як ти пожаліла свою подругу Любу, і ми обоє це чудово знаємо.

Оксана важко зітхнула, бо розуміла, що сестра має рацію. А ще, в її душі оселилося ніжне почуття до Ярослава, який дивився на неї так, як ніхто і ніколи.

Оксана прокинулася від ніжних промінчиків сонця і запаху кави. Сини гралися на подвір’ї з сусідськими дітьми, їм тут дуже подобалося. Жінка не хотіла згадувати про Олега і Любу, тут їй було дуже добре.

– Я залишаюся, – вперше в житті Оксана прийняла рішення без свого чоловіка і вірила, що тепер, нарешті, стане щасливою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело