Смартфон Віктора лежав на пральній машинці. Коли я взяла його в руки, то зрозуміла, що він ще не встиг заблокуватися. Його мій коханий тільки-тільки поклав, а сам зайшов в душову кабінку. Я ніколи не мала туди доступу, тому рука сама потяглась, до того ж у вікні, що спливло, було повідомлення від нашої спільної подруги.

Марта та Віктор разом уже шість років. Усі навколо регулярно питали, коли ж буде весілля. Але молоді люди жили своє життя і не поспішали укладати шлюб. Вони гуляли, подорожували, займалися кар’єрою та насолоджувалися один одним. Все було чудово, як думала Марта.

Наближався день народження Віктора. Дівчина вирішила подарувати йому смарт-годинник, який він хотів. Вона накопичила на них грошей, щоб зробити приємно коханій людині, запакувала годинник, прикрасила серцем і сховала.

Однак, за день до свята, коли Віктор пішов у душ, сталася банальна історія. Він залишив незаблокований телефон на пральній машинці. Марта забирала чисті речі з прання та побачила нове повідомлення. Його зміст змусив її прочитати все листування. Найдивнішим було те, що він спілкувався з їх спільною подругою! При чому це спілкування неможливо було назвати дружнім: там були і освідчення, і фото.

“Буде тобі кохання!” – Марті захотілося витягнути Віктора з ванни і відразу його провчити. Але дівчина швидко вийшла з кімнати.

До гніву додалася образа, дівчина не знала, як вчинити. Віктор закрив воду в душі, і Марта зрозуміла, що треба терміново щось робити. Вона вирішила, що її “віддача” буде незабутньою. Ідея промайнула в її голові, коли Віктор вийшов з душу. Дівчина посміхнулася і поцілувала його, наче все було гаразд.

Настав День народження Віктора. До ресторану прийшли родичі, друзі та колеги молодої людини. Була там і їх спільна подруга. Сама Марта приїхала із запізненням, бо робила зачіску та макіяж. На дівчині була розкішна червона сукня. Вона йшла на шпильках, а образ доповнила червоною помадою та манікюром. Від неї неможливо було відвести погляд.

Марта підійшла до Віктора, поцілувала його і сіла поряд. Після цього юнак став вимовляти промову.

– Любі гості! Дякую, що ви змогли прийти на моє свято та розділити цей радісний день зі мною. У мене сьогодні ювілей – тридцять років. З цього моменту починається зріле життя, а молодість залишається за плечима. Я вдячний своїм батькам за те, що вони мене виростили та виховали. Дякуємо моїм друзям, які завжди підтримають у скрутну хвилину. Своїм колегам хочу подякувати за співпрацю та взаєморозуміння. А ще я безмежно вдячний своїй коханій Марті, яка дає мені можливість ставати все кращим.

Саме сьогодні мені хочеться зробити серйозний крок у розвитку наших стосунків. Марто, я люблю тебе і не можу уявити своє життя без тебе. Я прошу тебе вийти за мене заміж! Ти згодна стати моєю дружиною?

Віктор дістав з кишені коробочку, в якій лежала каблучка, і підніс її Марті. Гості замовкли, чекаючи на відповідь дівчини.

Марта спокійно подивилася на іменинника та відповіла:

– Вікторе, любий мій! Спочатку дозволь привітати тебе з ювілеєм. Без сумніву, твій вік – найкращий час для того, щоби щось змінити у своєму житті. Добре, що ти нарешті наважився запропонувати вийти за тебе. Я давно про це мріяла. Я фантазувала про наше весілля, про наших дітей та наше сімейне життя. Навіть обручку ти купив таку, про яку я мріяла. І перед тим як відповісти на твою пропозицію, я хочу вручити тобі подарунок. Дарую тобі годинник, який ти так хотів.

І тут дівчина дістала коробочку і продовжила:

– Тільки потім я вирішила, що годинник дарувати – це до чогось поганого. Начебто, до розлучення. Тож краще я залишу його собі. Тобі я підготувала ще один подарунок.

Після цих слів вона зняла з коробочки серце, підійшла до своєї подруги і приклеїла його прямо на лобі. Потім викинула обручку і мовчки пішла до виходу.

Фото ілюстративне

Джерело