Вадим мешкав у одній квартирі з матір’ю. Недавно не стало батька і син намагався усіляко її підтримувати. Хлопець влаштувався на роботу, а матір вже вийшла на пенсію. Маргарита Степанівна мріяла про тихе спокійне життя пенсіонерки. Думала буде гуляти в парку, їздити на дачу та теревенити з такими ж пенсіонерами на лавочці під під’їздом.

Парк був зовсім поруч із домом. Маргарита Степанівна могла гуляти там годинами, насолоджуючись співом птахів та зеленню навколо. Також полюбляла порпатись в землі на дачі. Для цього потрібні були певні інструменти, частину яких вона тримала у квартирі на балконі, щоб на дачі їх ніхто не вкрав, коли там нікого не буде. Сина дратувало, що стара матір захаращує квартиру подібними речами, але жінка не звертала на те уваги.

Якось, коли Маргарита Степанівна повернулась з дачі, вдома на неї чекав сюрприз. У вітальні її зустрів син разом із молодою дівчиною:

– Мамо, знайомся. Це Вероніка. Я запропонував їй одружитись і скоро у нас весілля.

Жінка була здивована. Вона взагалі не знала, що її син з кимось зустрічається. А тут взяв і привів невістку до хати. Але матір раділа за свого єдиного сина. Не знати скільки їй судилося, а він вже матиме власну сім’ю. Аби щасливі були.

Та це була не єдина новина. Жити молодята зібрались у цій квартирі разом з нею. Маргарита Степанівна хотіла щось заперечити, пояснити, що молодій сім’ї краще розпочинати свій шлях в окремому житлі. Але змовчала, щоб не образити сина.

Менш як за рік Маргарита Степанівна стала бабусею. Вона допомагала молодим батькам доглядати їхнього первістка. Ходила з малюком на прогулянки парком, готувала їсти на всю сім’ю. Син постійно був на роботі. Він змушений був шукати підробіток, щоб маленький синочок ні в чому не знав нужди. А Вероніка була у декретній відпустці.

Коли маленькому Сергійкові виповнилось два роки, Вероніка запитала свекруху, чи та не проти глядіти онука, а вона вийде на роботу. Це значно покращить їх фінансове становище і Вадиму буде легше. Маргарита Степанівна погодилась. Спершу все було нормально. Батьки працювали, а ввечері приходили й займались малюком. Та згодом син з невісткою все частіше затримувались після роботи. Вони зустрічались з друзями, ходили на вечірки. На час відпустки могли на тиждень поїхати відпочивати до моря, а онука лишали на бабусю.

Чотири роки Вероніка Степанівна заміняла Сергійкові й маму і тата. Вадим з дружиною швидко звикли до хорошого й тепер навіть не попереджали матір, якщо затримувались. Тоді Маргарита Степанівна вирішила, що годі їй сидіти в няньках і переїхала у дачний будиночок в селі. А молоде сімейство хай навчиться жити, як дорослі люди.

Ввечері вона подзвонила сину та повідомила, що тепер житиме там, а квартира повністю у їхньому розпорядженні. Вадим обурювався, чому матір так раптово наважилась на такі зміни. Але виходу іншого не мав. Тепер вони з Веронікою не гуляють вечорами з друзями, а дбають про дитину та сім’ю.

КІНЕЦЬ.