Мене звати Олеся, мені 32 роки. З моїм чоловіком Євгеном ми 5 років у шлюбі, у нас росте син Данилко. Йому 4 роки. В мого Жені майже нема недоліків. Він добрий, порядний, хороший чоловік та батько. Він мій чоловік, друг та коханець. Коли я кажу, що у чоловіка нема недоліків, я трохи лукавлю. Є один великий недолік-це його МАМА. Моя свекруха, Галина Семенівна.

Супержінка, суперхазяйка, супермама, супербабуся, і так можна продовжувати до нескінченності. А ти, просто невістка Леся, і невідомо що в тобі знайшов мій син.

За ці роки я вже просто звикла тактовно або недуже давати  відсіч словам та діям свекрухи. Стала мудрішою, правда, це не завжди виходить. Слава Богу, що ми живемо окремо. А свекруху бачу  на вихідних, коли ми їдемо в село. Або коли вона раз  в місяць приїде провідати онука.

Щоразу коли в нас гостює свекруха, їй так і кортить мені дорікнути, що я погана господиня та мама. Що її бідолашний синочок схуд, недоїдає, бо ж то “не борщ, а синя юшка якась, і хто тебе вчив готувати”. А Данилко чому не їсть манну кашу, погана ти матір, раз тебе дитина   не слухається!

В іншому, Галина Семенівна непогана. Онука любить, допомагає періодично глядіти. Ну ця її звичка вихваляти себе за мій рахунок, мене зводить з розуму.

Одного разу, коли ми робили пікнік на дачі на честь дня народження Жені я приготувала багато страв, замаринувала шашлик, зробила смачні закуски та модні салати. Гості вже всі прийшли, запізнювалась тільки Галина Семенівна. Прийшла з двома великими сумками на кухню, стала виймати лотки зі стравами.

Я запізнилась трохи, рідненькі. Голубці готувала, а тут рибка смажена, грибочки мариновані, бендерики, курочка в особливому маринаді, печінковий торт, Женічка його дуже любить. І далі продовжувала діставати лотки.

Я не витримала й сказала, що я наготувала багато страв, і що нам нічого не треба, на що свекруха відповіла:

Твої  страви занадто перчені та солені.  Ну і ці модні закуски та салати, теж “на любителя”. Ти ж не хочеш, щоб в гостей животи крутило?  Я тут своє принесла. Все свіженьке та смачненьке. Я  встала о 5  годині ранку, і все приготувала.

Вам не здається, що це занадто? – я перебила свекруху.

Дівчата, давайте хутчіш на стіл накривайте. Гості голодні!

Як тільки свекруха пішла назад до столу, Олеся схопила свого чоловіка за руку.

Женю, це вже занадто. Твоя мама осоромила мене перед всіма родичами. Чого це? Що вона зробила? Свою їжу принесла!Ой, Господи. Ти перебільшуєш. Вона нічого п0гAн0г0 не робить.

Вона порушує мої особисті кордони. Олеся весь вечір сиділа як на голках. Вона чекала закінчення свята, як манни небесної. Свекруха постійно сміялася. Декілька годин нахвалювала себе та свої кулінарні таланти. Ну що ж сказати…супержінка.

Жінка довго відходила від того свята. Її вперше так принизили. Леся  звикла до витівок свекрухи, але то було занадто. Ще гірше, це реакція Жені. Він правда настільки сліпий чи вдає, ніби нічого не розуміє? Лесю вже став дратувати цей мамин синочок! А ще більше свекруха!

Як пояснити свекрусі, що ми з нею не конкурентки, а дві улюблені жінки одного чоловіка: Мама та Дружина?

КІНЕЦЬ.