Ми з сестрою розлучилися після того, як вона переїхала жити у Польщу відразу після заміжжя. Марія до того декілька років була там на заробітках, познайомилася там з Мареком та згодом вони почали зустрічатися та одружилися. Марія змінила громадянство. У них народилася донечка, яку вони назвали Агнєшка.

Я раділа за сестру, згодом сама вийшла заміж та у нас з чоловіком народився синочок.

З сестрою ми спілкуємося лише через повідомлення, надсилаємо одна одній листівки на свята. Нещодавно Марія сказала, що хоче приїхати до нас у гості. Хоче показати Україну чоловіку та доньці. Гостюватиме у нас три дні.

Я дуже зраділа та почала готуватися до приїзду сестри. Виділила для них окрему кімнату на час перебування, ми закупилися харчами та придумали розважальну програму. В нашому місті є доволі цікаві екскурсії для гостей. Одна з туристичних агенцій пропонує екскурсію на автомобілі з відкритим верхом. А так, як погода мала бути хороша, я домовилась заздалегідь про екскурсію.
В зазначений день ми зустрілися з сестрою та її сім’єю. Марек з Агнєшкою були дуже вражені нашим містом. Вони думали, що у нас набагато гірші дороги та сервіс.

Після того, як ми приїхали додому та нагодували гостей, я сказала, що на нас чекає екскурсійний автомобіль. Гості були в захваті від цієї ідеї рівно до тих пір, поки не побачили, що у ньому відкритий верх. Агнєшка почала боятися, що по дорозі вона випаде з автомобіля. Паси безпеки, які знаходилися на сидіннях її не переконали. Дитина влаштувала істерику та вгамувати її не вдалося.

Довелося скасувати екскурсію на цьому автомобілі та їхати маршруткою до центру міста, щоб подивитися на пам’ятки архітектури. Як на зло, в той час багато хто їхав у маршрутці та ми їхали стоячи в переповненому автобусі, що ще більше погіршило настрій нашим польським гостям.

Коли ми вже нарешті вийшли з маршрутки, то були дуже пом’яті та злі. На щастя, ми побачили одну екскурсійну групу, до якої долучилися, там було два екскурсоводи: один говорив українською мовою, а інший – англійською.

Марії з сім’єю екскурсія сподобалась.

По дорозі додому ми зайшли в сувенірний магазин. Марія купила для Агнєшки вишиванку та віночок, а для Марека магніт на холодильник. Він їх колекціонує. Проте коли ми уже розраховувалися у нас стався конфлікт з продавцем. Річ у тім, що Марек колись в школі вчив російську мову та у спілкуванні з нами він її теж використовував, бо так нам було легше спілкуватися. Продавець цього не зрозуміла та жінка почала вимагати його перейти на українську мову. Висловила свою думку з приводу російськомовних громадян України. Мені ледве вдалося владнати цей конфлікт та пояснити, що це наші гості з Польщі.

Конфлікт владнали, проте Марек залишився ображений. Наступного дня вони завчасно поїхали додому.

КІНЕЦЬ.