Після того, як я одружився з Наталею, ми переїхали жити до моїх батьків у їхню хату. Батько тримає велике господарство та продає сезонні овочі, тримає тварин, тож робота завжди є. Він зрадів, що тепер робочих рук стало більше. Наталя до такого повороту аж ніяк не була готова та дуже втомлювалася від фізичної роботи. Моя дружина звикла працювати головою, а не руками та згодом почала просити мене переїхати від батьків.

Я бачив, що їй важко, тому погодився. Озвучив про наше рішення батькові та він сказав, що ми можемо йти проживати у квартиру, яка залишилася мені від бабусі.

Це порадувало мою дружину та ми переїхали. Батько поставив нам одну умову: ми повинні щовихідних допомагати йому по господарству. В основному їздив лише я, шкодував Наталю. Тим більше, що вона була вагітна.

Батько був постійно мною незадоволений. Він звалив на мене дуже багато роботи. Стільки, скільки не подужає навіть четверо людей, а потім ще й критикував мене за те, що я забагато відпочиваю. Мій терпець луснув та я відмовився пахати як кінь. Приїхав додому злий та вирішив, що нам з дружиною потрібно відпочити. Тим більше, що в її стані потрібне свіже повітря. Ми поїхали в Карпати, чудово там відпочили.

Коли ми повернулися додому, то побачили, що наші речі спаковані у валізи, а в нашій квартирі проживають якісь інші люди. Нам було дуже неприємно від ситуації, що склалася. Я зателефонував до батька, щоб почути пояснення. На що він сказав, що ми невдячні, домовленості наші не виконуються та тепер він здаватиме цю квартиру квартирантам, так від неї буде більше користі, ніж тоді, коли там жили ми.

Нам не було куди йти, тож ми заночували у готелі, а наступного дня довелося шукати собі нове житло.

До батьків Наталі ми не могли поїхати жити, оскільки вони проживали за двісті кілометрів. В цьому місті у мене робота, Наталя теж поки працює. Їй до декрету залишилося декілька місяців.

Не можу повірити, що батько поставив мене в таке незручне становище лише через те, що я відмовився йому допомагати та що він обрав заробіток замість рідного сина.

Він завжди таким був, зовсім не рахувався з бажаннями інших людей. Крім свого господарства нічого у світі не бачив, а ми з мамою були потрібні йому лише в якості безкоштовної робочої сили.

Мама вже звикла, їй діватися немає куди. А зі мною інша історія. Поки я був молодший, то підкорявся батьку, а ось коли підріс, то почав висловлювати своє невдоволення. Через те у нас з батьком постійно виникали конфлікти, ось тепер через свої принципи батько позбавити дому мене та мою вагітну дружину.

КІНЕЦЬ.