Моя свекруха та ще стерво. Вже через день після весілля вона хвалилася мені, що вже з двадцяти років крутила мужиками, як хотіла. Ті завжди з радістю давали їй гроші на всі її забаганки. Нині їй за п’ятдесят. Тепер крутити мужиками вона вже не може, зате майстерно крутить своїми синами. Їх у неї два, мій чоловік та його брат.

Свекруха досить заможна жінка. При цьому вона все одно примудряється тягнути гроші із синів. Приміром, мій чоловік витратив половину зарплати те що, щоб відремонтувати її квартиру. А я так крутити своїм чоловіком не можу. На мені він заощаджує.

Ні, я вважаю, що батькам треба допомагати. Але не в таких же обсягах. Варто свекрусі лише натякнути, і її сини кидаються виконувати будь-яке її бажання. Якби я заздалегідь знала про особливості цієї сімейки, нізащо не вийшла б заміж за Діму.

Я знаю, що мій чоловік отримує хорошу зарплату. Але те що він віддає матері її половину, до певного часу не знала. І це при тому, що мені доводиться економити, нам іноді доводиться сидіти на вівсянці та макаронах, а вона їсть та п’є усілякі делікатеси…

Нашому малюкові вже два роки. Насилу я зібрала грошей на поїздку до моря. Свекруха, дізнавшись про це, влаштувала скандал. Їй, бачите, не вистачає двадцяти тисяч, щоби поїхати на відпочинок до Іспанії. Діма цього разу відмовив їй, сказавши, що нам теж потрібен відпочинок.

Але це стерво пустило в хід свої навички. Вона виламала двері на балкон. Діма взяв накопичену суму і пішов купувати їй нові двері. Як пізніше з’ясувалося, вона перепродала принесені сином двері і вирушила на відпочинок. А ми сиділи вдома.

Я поставила чоловікові ультиматум:

— Ще раз допоможеш їй хоч копійкою, я заберу дитину та переїду до батьків! А з тобою розлучуся!

Нехай тепер думає, чи варто потурати маминим примхам…

КІНЕЦЬ.