Одного разу я, дуже несподівано для себе, дізналася, що в чоловіка була інша. І це цілком точно, сумнівів в цьому немає ніяких. Олексій сам зізнався мені в усьому.

Чоловік пояснював, що один раз помилився, таке буває в житті, але обіцяв, що більше це не повториться, я можу бути спокійна і впевнена в ньому.

Коли я була ще зовсім молодою, мені було років 15 тоді, я мріяла, що в мене буде хороший чоловік, ми будемо вірні один одному, тому, що щиро кохатимемо і дбатимемо про свою сім’ю, іншого сімейного життя я й не уявляла.

У 22 роки я вийшла заміж за Олексія. Перед весілля дала зрозуміти чоловікові, що якщо дізнаюся про зраду, до відразу піду від нього, пробачити не зможу такого ніколи, адже ціную найбільше довіру та вірність в сім’ї.

Через 3 роки у нас народилася дочка, і я зрозуміла, що ми з чоловіком суджені одне одному долею. Але я знала, що не пробачу зради, навіть заради дитини.

Зараз мені 35, я щиро кохаю Олексія, а він – нас. Що зі мною сталося за ці роки? Я абсолютно не засмутилася, дізнавшись про пригоди коханого чоловіка в діловому відрядженні.

Звичайно, я з Олексієм говорила серйозно з цього приводу, він розкаявся, просив вибачення, усвідомлював провину свою.

Подруга моя, дізнавшись про цю історію, все випитувала подробиці. Мені вони не цікаві. Мене більше дивує своє ставлення до подій. Я спокійна. Я кохаю Олексія, нікому не віддам його і не відмовлюся від свого чоловіка так просто.

Подруга розповіла новину усім, і мені почали телефонувати друзі, ділитися своїми проблемами, пропонувати розлучитися. Усі дізналися про зраду Олексія і стали шкодувати мене.

Моя мама телефонує постійно, підтримує, заспокоює, знаходить якісь потрібні слова, але це все лише втомлює мене серйозно.

На думку оточуючих, я повинна виставити чоловіка за двері, розлучитися. Вони не розуміють чому я мовчу і досі живу з ним.

Сусідка якось запросила мене до себе на день народження, а коли ми прийшли з моїм чоловіком, дуже здивувалася. Виявляється, спеціально для мене вона запросила одного свого хорошого знайомого, у нього немає дружини.

Зараз всі вважають мене нещасливою, шкодують мене та співчувають мені.

Люди, чому лізете в моє життя? Я живу з коханим чоловіком, ми все з’ясували все і у нас все добре, наші відносини не стали гірше. Що в цьому поганого?

У нас все буде добре. Як мені ставитися до повчань інших людей? Зараз усі намагаються підтримати мене, чекають, що я плакатиму і скаржитимуся на Олексія. Але я вибачила йому, не хочу руйнувати свою сім’ю, не хочу, щоб мене шкодували, адже я ці роки була щаслива у шлюбі.

Невже я помиляюся в чомусь?

Фото ілюстративне.

Джерело