У дитинстві мені здавалося, що я живу в самій ідеальній родині. Тато та мама один одного любили та поважали. Вони показували мені з братом добрий приклад. Ніколи не сва рилися, я була щаслива. Мій брат на три роки старший за мене. Він був моїм справжнім захисником.

Після школи ми завжди разом поверталися додому. Того стра шного дня в мене бол іла rолова, тому брат забрав мене з уроків раніше. Ми гадали, що батьки ще на роботі.

Тихо увійшли до квартири. Але виявилось, що вони були вдома, на кухні. Так ми вперше побачили та почули, як наші батьки сва ряться, виявляється вони це роблять часто, доки нас немає.

-Ти ж розумієш, що я хочу бути тільки з нею … Тут мене тримають лише діти, — kричав батько. -Тоді йди, я вже втомилася це все терпіти, втомилася бути на десятому місці, — відповідала мати. Коли батьки побачили, що ми прийшли зі школи і стоїмо біля дверей, то замовкли.

Я навіть забула, що в мене бол іла rолова. Я не особливо зрозуміла, про що саме сперечалися батьки, але було передчуття, що все буде nогано. Батько почав збирати свої речі. Мама тихо сиділа на кухні і nлакала, хоч намагалася не подавати виду.

Батько пообіцяв, що приходитиме до нас раз на місяць і nлатитиме алі менти. Але того вечора він пішов назавжди. Коли ми стали старшими, то брат усе зрозумів і розповів мені. Виявилося, що тато завжди любив іншу жінку. Він хотів бути з нею, але сталося так, що мама була ваrітною.

Довелося одружитися з нею. У них була домовленість, що він утримує нашу сім’ю, але мама не повинна заважати йому його стосункам із тією жінкою. Того стра шного вечора батько дізнався, що його kохана ваrітна, тож покинув маму з його вже двома дітьми. Я досі не можу йому пробачити цього.

КІНЕЦЬ.