Сім років тому не стало моєї дружини. Ще три роки після того, як вона покинула цей світ я і думати не міг про інші стосунки. Поринув з головою у роботу. Але, коли до пенсії залишилось не так багато, то зрозумів, що мені дуже самотньо у порожній квартирі.

Тоді я вирішив спробувати щось змінити у своєму житті. У цьому мені мав допомогти інтернет. Довго вагаючись, я все ж зареєструвався на сайті знайомств, заповнив анкету та став очікувати зворотної відповіді. Чекати довелось не довго, безліч самотніх жінок шукали другу половинку.

Мені почали писати повідомлення, серед яких я обрав два найцікавіших. Одне з них прислала досить симпатична молода жінка. Ми якийсь час листувались і я запропонував їй зустрітись.

А тепер уявіть, яке розчарування на мене чекало, коли на побачення прийшла зовсім інша жінка. Ні насправді це була та сама, з якою я вів листування. Але на сайті знайомств вона настільки відредагувала власну зовнішність, що впізнати її було майже не можливо. Мені подобаються впевнені у собі люди, а якщо вона настільки собі не подобається, то й у стосунках можуть виникнути проблеми.

Спілкування у нас теж не задалося. Спільних тем майже не було, й світогляд у нас зовсім різний. Але вона була дуже наполеглива і, певно, не зрозуміла, коли я делікатно натякнув, що другого побачення у нас не буде. Мені у ній не сподобалось нічого, ні зовнішність, ні поведінка, ні світогляд. Коли вона, після нашої зустрічі, почала настирливо мені писати у приватні повідомлення, я її просто заблокував.

Через три дні я зустрівся з другою кандидаткою. Жінка сподобалась мені з першого погляду. Доглянута, позитивна й здавалось, що скромна. Пішли до ресторану й замовили подібні страви – смаки у нас виявились схожі. Замовлення довго не несли. Коли моя супутниця вийшла до вбиральні й забула телефон на столику, я побачив те, чого зовсім не очікував. Їй прийшло повідомлення від абонента, якого вона записала, як “Кавалер No5”.

Я встав і пішов до виходу. Моя супутниця наздогнала мене біля дверей та почала розпитувати, що трапилось, чому я йду не попрощавшись. Я спокійно відповів, що їй прийшло повідомлення від “Кавалера No5”, а я не планував утворювати чергу.

Після таких провальних побачень, я розчарувався у знайомствах через інтернет. Схоже, сайти знайомств не для мене. Може зустріну суджену, як колись у театрі, чи музеї.

КІНЕЦЬ.