Моя дружина ще до заміжжя володіла земельною ділянкою, де навіть був залитий фундамент для побудови дому. Аж надто Аліна горіла бажанням побудувати власне житло.

Загалом, після нашого весілля ми переїхали жити до моїх батьків. Батьки дівчини були не надто заможними, ледве зводили з кінці з кінцями, а сама Аліна займала одну з керівних посад в престижній фірмі і заробляла непогані кошти. Я ж був звичайним кур’єром, тому відповідно моя заробітна плата була меншою.

З Аліною ми прекрасно розуміли, що довго з батьками під одним дахом ми не зможемо знаходитись, тому помаленьку відкладали кошти на будівництво власного дому. Мої батько та матір всіляко підтримували нас і дуже сильно допомагали. Вони і за комунальні послуги самі платили, і більшу частину продуктів купували. Та і просто гроші частенько давали.

Коли я заводив мову про діток, то дружина, звичайно, і слухати не хотіла. Які діти, якщо із житлом ще не розібралися? Ми постійно збирали ті кляті гроші, економили, купували матеріали. В якийсь момент я відчув, що все у житті Аліни відійшло на другий план. І навіть я. Наші стосунки перестали бути такими теплими. І я аж надто чітко це відчував.

За майже вісім років ми нарешті звели дім. Він був дуже красивим, світлим, з прекрасним плануванням. Помаленьку стали пакувати речі, аби переїжджати. Я не міг повірити, що нарешті ми перестанемо рахувати кожну копійку, що зможемо жити, як нормальні люди. Та і діток заведемо врешті-решт.

Поки я літав у своїх мріях і фантазіях Аліна перевозила речі у нове житло. А я, дурник, навіть не помітив, що перевозить вона лише те, що належить їй. А вчора взагалі вона зателефонувала мені на роботу і повідомила, що більше не планує жити зі мною і буде подавати на розлучення.

Потім я дізнався, що у Аліни є інший чоловік і вона навіть вагітна від нього. Прекрасно. Земельна ділянка документально належить їй, будинок – теж. Тому я, виходить, – ніхто і звуть мене ніяк.

В той момент мені хотілось сісти і завити. Я навіть не знайшов слів, щоб відповісти щось їй. Всі ці роки мої батьки годували нас, поїли, надавали прихисток для того, аби ми вкладались у спільний дім. А дім цей виявився зовсім не спільним.

Чесно вам сказати, мені навіть у страшному сні не міг наснитись такий сценарій. Здавалось, рідна людина, а підкинула ось таку свиню. І найголовніше те, що я просто не знаю, як про все це мені розповісти батькам. Це стане величезним ударом для обох.

КІНЕЦЬ.