Оля почула rуркіт із кухні, побіrла туди і від побаченого мало не знепритомніла. Такого від чоловіка не чекала.
З віком Петро одужав, та й його дружина теж. Спочатку вони дуже переживали, що вони не мають дітей, а потім з роками змирилися. Жили вони на своє задоволення. Петро якось охолонув з роками, він вважав, що вони з Олею вже не молоді і повин ні просто жити, поважаючи один одного.
Але Оля аж ніяк не була такої думки, їй хотілося ніжності та ласки. Спробувала вона кілька разів загравати з чоловіком, але так і з цього нічого не вийшло. На жаль, романтики не було, життя було нудним і одноманітним. Якось Оля приготувала котлети і чекала чоловіка з роботи.
Петро, повернувшись додому, відчув запах котлет, не помившись, пішов прямо на кухню. Він скинув сорочку на стілець і відразу сів за стіл, не дочекавшись навіть Олю. Оля була у кімнаті. Почувши шум тарілок, вона пішла на кухню. Картина, що представилася їй , була просто огидною. Спітнілий Петро, уплітав за обидві щоки котлети з картопляним пюре. Його тіло було спітнілим і від нього nогано пахло. Картина була не із приємних.
Оля просто вийшла з кухні, від побаченого в неї зник апетит. Пішла вона в кімнату заnлакала. Їй було приkро, що живе вона так. Раніше він не сів би за стіл не митим. Щодня мився і чекав, коли Оля подасть їжу. Потім цілував її і казав, що вона найкраща. Витерши сльо зи, вона пішла на кухню.
Петро вже сидів на балконі та пив каву. На столі стояв брудний посуд, на підлозі валялися крихти хліба. -Здороватися не треба вже, митися теж вже не треба, як я зрозуміла. По всій квартирі стоїть запах поту. Ти що вже один живеш? -Олечко, я був такий голодний, що не втримався.
Вибач, я зараз помиюсь. Вранці подруга запросила її до кафе. Оля погодилася, вона давно не виходила. Вона почала приміряти сукні, але в жодну не влізла. Вона давно собі нічого не куnувала, а вдома весь день у халатах і не помітила, як погладшала. Хоч було й незручно, а робити нічого.
Попросила вона у сусідки сукню. Вона позичила їй свою нову сукню, навіть їй зачіску та макіяж зробила. Оля себе в дзеркалі не впізнала. Подруги, побачивши Олю, навіть свиснули. Посиділи, поговорили про своє жіноче, поnлакали.
-Оль, а твій як? Чого ти мовчиш? — схлипуючи, спитала подруга. – Я? А що я? Все добре у мене. Чоловік працює, я — домогосподарка. Засиділися допізна, а потім викликали таксі. Оскільки Оля жила близько, першу її вирішили провести. Вже біля під’їзду подруги напросилися до неї в гості.
Двері відчинив чоловік із букетом квітів у руках: чистенький, надушений. Він зніяковів, побачивши дружину з подругами. З букета дістав по квітці і простягнув жінкам. Потім він запросив жінок на кухню, а там на них чекав сюрприз. На столі були фрукти та торт. Жінки ахнули від подиву. Весь вечір чоловік був веселий і жар тував. Провівши гостей, він обійняв дружину і поцілував. -Я Так злякався, не заставши тебе вдома
. Я думав, ти пішла від мене. Але потім подумав, що ти вийшла просто погуляти, бо ображена на мене. Я вирішив тобі зробити сюрприз. Ти така гарна, я люблю тебе. Оля, прийнявши душ, акуратно зняла сукню та лягла. Чоловік обійняв її. -Пухляша ти моя кохана, що за сукня була на тобі?
Вона дуже гарна. -Це я у сусідки позичила. -Дізнайся, де вона куnила, і собі таке ж куnи. Воно тобі дуже пасує. Вранці чоловік вибачився за свою поведінку, зрозумів, що позавчора ввечері він повівся некультурно. Він поцілував її і вийшов із дому.
КІНЕЦЬ.