Ми з дружиною прожили у шлюбі цілих дванадцять років. Але, коли я зрозумів, що більше не почуваю себе щасливим у цих відносинах, вирішив чесно розказати про свої почуття та розійтись.

У нас з Олесею було звичайне спокійне життя. У нас не було гучних конфліктів, ніхто нікому не зраджував. Жили у достатку, два рази на рік їздили відпочивати. Але останні роки я відчував, що ми все більше віддаляємось. У нас немає спільних тем, кожен живе власним життям, лише побут спільний. Думаю, ми розлюбили одне одного, але не надавали цьому відповідного значення, не бажаючи щось кардинально змінювати.

Я більше не поспішав додому з роботи, бо знав, що мене там ніхто не чекає.

Одного дня я прийняв доленосне рішення: хочу розлучитись. Спакував валізи та переїхав на свою однокімнатну квартиру, яка дісталась мені у спадок від бабусі. Спершу, я думав її продати, але вчасно одумався. Олеся пропонувала здавати її постояльцям, але я не захотів. Ніби відчував, що вона знадобиться мені самому.

Кінець листопада, на дворі невелика заметіль та перші заморозки. Через ожеледицю я намагався їхати повільно, але не справився з кермуванням і мене трохи занесло на узбіччя. Там якраз проходила жінка, яку я мало не зачепив. Вона несла велику сумку. Я вибіг з авто, що запитати чи з нею все добре.

Незнайомка була дуже сумна й мало не плакала. Я запитав куди вона йде та запропонував підкинути. Дорогою вона розповіла мені свою історію. Виявляється, вона щойно повернулась від батьків, не попередивши чоловіка про своє повернення. І застукала його у ліжку з коханкою.

Юля, так звати мою нову знайому, забрала сумку, яку привезла від батьків та пішла геть. А потім ми зустрілись на дорозі.

Я вислухав уважно її розповідь та розказав про свою сімейну історію. Пояснив, що ми розстались з дружиною через те, що мін нами остаточно згасли почуття.

Юлі не було куди йти, тому я запропонував погостювати у мене, доки не розв’яже проблеми із житлом. Вона не відмовилась і була дуже вдячна.

Ми вже чотири роки разом. Два роки тому зіграли весілля. А через рік у нас народився синочок. Я щасливий, що доля звела мене з цією жінкою, хоч і в такий незвичний спосіб.

КІНЕЦЬ.