Михайло та Валентина познайомилися на заході у спільних друзів. Одразу сподобалися одне одному. Валентина – гарна, красива, розумна, мала вищу освіту, працювала в школі вчителькою.

Вже за місяць Михайло запропонував дівчині одружитися. Вона погодилася. Хлопець був красенем, душа компанії. Відразу після весілля Валя завагітніла. Наро дився у них чудовий хлопчик Максим. Михайло дуже пишався! Подружжя було у шлюбі майже рік. Все добре у них складалося.

Чоловік заробляв гроші, дружина доглядала дитину та займалася домашніми справами. Якось Михайла запросили на зустріч випускників. Після того вечора він дуже змінився. Його однокласниця запропонувала йому нову високооплачувану роботу. Він погодився на це. Потім Михайло почав уникати Валентину.

Якось холодно ставився до дружини. Навіть син його не цікавив. Якось Михайло привів додому ошатну, доглянуту жінку. То була Леся, його однокласниця. Саме з нею він зустрівся через кілька років, на вечорі випускників. Вона влаштувала його на роботу. І стала його kоханкою.

Михайло заявив Валентині: – Речі збирай та звалюй! Тепер тут житиме Леся! А ми з тобою роз лучаємось! Валя, nлачучи, збирала валізи. Єдине, що допоміг Михайло – винести малого Максима на таксі. Валентина поїхала до села, де мешкала її тітка. Рідних уже давно не було. А тітки не стало рік тому.

Тож Валя поїхала туди. Минуло кілька місяців. Валентина познайомилася із сільським підприємцем Антоном. Він тримав магазини у кількох селах.

Йому до душі припала молода і скромна вчителька. Він одразу знайшов для неї місце у школі. Допомагав у всьому, з Максимом порозумівся. Так виникло kохання. Тепер Валя – успішна, заможна жінка, яка доnомагає своєму чоловікові Антону впоратися з біз несом. Якось вона під’їхала своєю машиною до супермаркету в місті. Вийшла з автомобіля доглянута, гарна, ошатна. І саме тим часом поблизу йшов Михайло.

Він не впізнав kолишню дружину. Яка вона гарна стала! Йому захотілося повернути її. Леся його давно покинула. А він не міг знайти спокою тепер. Михайло, набравшись сміливості, підійшов до Валентини: — Валю, невже це ти? – Я, як бачиш… – усміхнулася вона.

— Ти мене вибач за минуле. Дурним був… Леся мене чимось зачарувала точно. Та вже та магія розвіялася. Я з тобою хочу бути… – сказав він. – Пізно. Я заміжня і щаслива! – відповіла Валентина.

КІНЕЦЬ.