Вчора у магазині я зустріла свою сусідку. Вона несла скромний пакет із продуктами і була якась стурбована. Ми разом пішли додому. Тоді я і вирішила запитати, що сталося. Вона розповіла мені про свої проблеми.

Поскаржилася на те, що грошей цього місяця зовсім нема. Галина їздила на день народження до сина, витратила на подарунки майже всі гроші, що були. А до заробітної плати ще два тижні.

Ще вона сказала, що позичила у чоловіка гроші, щоб купити зимові чоботи. Тож і наступного місяця буде туго з грошима.

Мене дуже здивували її слова. Я не зовсім розумію, як і для чого позичати у чоловіка гроші. Адже ви живете під одним дахом, ділите все навпіл.

Мені стало цікаво, а як раніше було, коли діти з ними жили. Вона сказала, що вони порівну дають грошей на продукти, постійні виплати і раніше так само на дітей.

Ось тільки зараз вийшло так, що у чоловіка Галі зарплата вдвічі більша за її. Тому до загального бюджету вони дають порівну, але у жінки залишається менша сума на свої витрати.

Але вона каже, що її все влаштовує. Чоловік, якщо потрібно, позичає гроші і не вимагає негайно віддати. Але вона завжди намагається повернути із наступної зарплати, адже більше може й не дати.

Все це вона розповідала мені, поки ми йшли додому. Я вирішила не лізти зі своїми коментарями, все ж таки ми не дуже близькі друзі. Та й не хочеться лізти до чужої родини.

Але я так і не можу вкласти в голові, як можна позичати гроші у чоловіка? Хіба у сім’ї не прийнято ділитися всім, підтримувати одне одного? Дивно все це. Чи інші також так живуть?

Моя історія, в принципі, проста. Таке відбувається, напевно, з кожною третьою жінкою. Проста, але не зовсім. Почалося все з того, що одного разу уві сні я побачила молоду людину: світловолосого

Історію розповіла мені старша сестра. Коли вона вчилася в школі, у неї був однокласник, якого звали Петро. Каже, вчився на четвірки й був досить тихим хлопчиком. З сестрою вони подружилися,

Можете мене засуджувати, але всі викручуються в цьому житті, як вміють. Так вийшло, що я зустрічаюся з одруженими чоловіками. Я не шукаю їх навмисно, просто так виходить. Ні, я не