З Іваном ми почали зустрічатися ще зі шкільних років. Але після випускного наші шляхи розійшлися, ми залишилися друзями. Через декілька років ми таки знову зустрілися, працювали разом в одній фірмі. Тоді ми й зрозуміли, що ми повинні бути удвох.

Матір мого хлопця не полюбила мене ще зі школи. Ніхто з нас не міг зрозуміти причину такої поведінки, але й запитати прямо в неї боялися. Я від початку знала, що вона проти наших стосунків, тож спочатку навіть думала розійтися з Іваном, але потім вирішила дати шанс нашому коханню.

Після одруження я дізналася про вагітність та пішла в декрет. Того, що заробляв мій чоловік, не вистачало, тому ми переїхали до його мами.

Жили ми непогано, не сварилися, але я бачила неприязнь у свою сторону. Хоч я таки стала дружиною Івана, але була чужою для його рідні. Чоловік просив мене не звертати уваги на такі дрібниці та займатися дитиною. Щоб догодити свекрусі, я швидко прокидалася, готувала сніданок, прибирала в домі, прасувала речі. Але навіть це не покращило наших з свекрухою стосунків.

Я не хотіла сидіти з мамою Івана вдома, тож прийняла рішення повернутися на роботу. Чоловік був не проти, і через декілька днів я вже працювала. Моє рішення неабияк розлютило свекруху. Своє невдоволення вона показувала тільки Іванові.

За деякий час наше фінансове становище покращилося, тож ми знову наймали квартиру. Поки ми з Іваном працювали, з дитиною сиділи свекруха, а в кінці робочого дня ми забирали дочку додому.

Кожного вечора після того, як Іван приїжджав від батьків, у нас виникали скандали на рівному місці. Я здогадувалася, хто намовляє чоловіка, але мовчки слухала його претензії у свою сторону.

З часом мені це набридло, і я подала на розлучення. Іван повернувся жити до мами. Того ж дня до мене подзвонила свекруха, запитувала, чи часом не вона причина нашого розлучення. А потім почала виправдовуватися, мовляв, вона завжди мене любила. Я ж відповіла, що причина не в ній, ми з її сином просто не зійшлися характерами.

Мені здавалося, вона почула те, що хотіла, і стала жалітися на свою нову невістку. Не минуло двох тижнів після нашого розлучення, як Іван привів у дім нову жінку. Переконана, він зраджував мені й шлюбі. Я не мала найменшого бажання розбиратися в цьому, тож просто видихнула та втекла від цієї веселої сімейки.

КІНЕЦЬ.