Я розумію, що зараз непросто усім, часи важкі і є люди, яким набагато важче, можливо, ніж мені зараз. Але дуже хочу порадитися, адже ситуація, яка склалася у мене, геть засмучує, а порадитися зараз, особливо, немає з ким.

Іноді зі сторони чужі люди краще можуть спрямувати на вірну стежину.

Вся справа в тому, що сьогодні чоловік сказав мені, в черговий раз, що моя мама мені зобов’язана допомагати, адже вона живе поруч і вона ще молода, бо так і повинно бути і він розчарований, що вона мені не допомагає.

Чоловік мій переконаний, що батьки мають допомагати своїм дітям.

Моя мама зараз працює нехай і на пів ставки зараз бо скоротили, але вона ще виховує мого рідного брата, якому 11 років, це, практично, ще мала дитина, а вона його виховує сама.

Чоловік мій Іван працює добу, а потім три доби вдома, ще й має іноді підробітки якісь.

Нашій донечці 11 місяців. Я, хоча молода, але маю проблеми зі спиною і часом не дуже добре себе почуваю, стараюся в такі періоди лишній раз не піднімати малечу, коли чоловік вдома прошу допомоги, чи то на вулицю спуститися чи то в стільчик посадити.

Іван, звісно, ніколи не відмовляє, але часто чую від нього:

– Твоя мама могла б прийти і теж тобі допомогти.

Мама приходить до мене, якщо вихідна, адже у неї ще й своя дитина є, коли чоловік мій на роботі.

Мама в мене сидить з ранку до обіду, а потім біжить забирати братика зі школи.

На наступний день зі слів чоловіка вона мала прийти бо він хоче поспати після роботи, і щоб мені допомогти, на наступний день бо йому треба зробити для нашого нормального життя гроші, вона теж хай приходить допомагати.

Я щоразу кажу Іванові,  що мама моя самостійна людина, сама виховує сина і вона не зобов’язана нікому нічим. Мама моя до нас приходить, коли може і я їй і за це дуже дякую, але у неї і своя дитина, робота, так само свій побут.

Але Івана переконати і протилежному зовсім не можна, він вперся на своєму і все – матері донькам допомагають, а погано те, що в нашій сім’ї це не заведено.

Одного разу я вже не витримала і запитала Івана, скільки його мама до нас приходила на допомогу, можливо, відколи з’явилася у нас донька, вона разів 5 у нас була.

Але Іван і тут знайшов виправдання, мовляв вона далеко живе і вона вже не така й молода, як моя мати.

Моїй свекрусі 60 років, вона має хорошу пенсію, часто нам грошима допомагає, я їй вдячна за це. Але одна справа дати якусь суму грошей іноді, а інша – бігати часто до дітей і годити їм без міри.

Загалом, останнім часом, Іван постійно мені докоряє мамою моєю, вже не знаю, що сказати йому на це.

Я чудово розумію що можуть бути різні світогляди, думки і всі люди різні, але не можу прийняти його таку позицію, бо він так бачить, і таку неповагу до моїх близьких людей.

Як порозумітися з чоловіком, щоб він перестав ненавидіти маму мою?

КІНЕЦЬ.