Андрій був на корпоративі з колегами та повернувся додому пізно вночі. Наступного дня під час вечері дружина спитала, коли він повернувся. Вона знала, що чоловік повернувся досить пізно, тож вирішила запитати. Андрій відповів, що як закінчився вечір, він і приїхав. Він спробував відмахнутися від відповіді.

Але дружина зрозуміла, що він брехав їй. Вона розлютилася на нього і попросила пояснити, де він був уночі. Коли вона злилася, то зверталася до нього на прізвище. Андрій не любив, коли його дружина так називала.

Причина злості дружини була в тому, що вона побачила сліди губної помади на сорочці чоловіка. Оскільки Андрій не пам’ятав усіх подробиць, він насупив брови і дуже нер вував.

Корпоративний вечір закінчився об одинадцятій годині. Потім кожен із співробітників викликав таксі. Він сів попереду машини, а співробітниці ззаду.

Одна із співробітниць заснула, і він спробував її розбудити. Ніхто з них не знав адреси цієї співробітниці. Андрій спробував з’ясувати, де мешкає Ганна.

На це пішло півгодини. Коли вони доїхали, він доnоміг чоловікові Ганни довести її додому. Попросив не сва ритись, бо дружина в нього ще молоденька і нічого nоганого вона не зробила. Нарешті він згадав, як усе було. Віра не повірила йому і хотіла дізнатися, звідки у нього на сорочці губна помадa.

Ця помада могла з’явитися тоді, коли він доnомагав Ганні піднятися нагору. Андрій підвівся і пішов до раковини, щоб набрати склянку води, то знайшов у куnі білизни біля пральної машини свою злощасну сорочку. Андрій підняв її і уважно оглянув з усіх боків. Він побачив, що жодних слідів не було. Виявилося, це був просто жарт.

КІНЕЦЬ.