Недарма кажуть, що одружившись з людиною, ти автоматично одружуєшся з її родиною. Тепер я розумію, що перш ніж вирішили поєднати долю з чоловіком, треба ближче познайомитись з його ріднею. Тоді буде приблизно зрозуміло, чого чекати після одруження. У свій час, я над цим не замислювалась, а з власною свекрухою познайомилась лише на весіллі. А було все так…

Мій чоловік приїхав на навчання в університеті з іншого міста. А я сама була місцева. Після отримання диплому, йому запропонували хорошу посаду в рідному місті.

Тому, одружившись, ми переїхали туди. Оселились у його матері. Це було максимально незручно, адже квартира невеличка, а свекруха уважно слідкувала за кожним моїм кроком та не соромилась робити ключі зауваження. Не минуло й місяця, як мені захотілось звідти утекти.

Ми не мали грошей, щоб придбати власне житло. Але все одно запропонувала чоловікові переїхати на окрему квартиру, щоб я зберегла свою нервову систему. Він погодився, та треба було придумати, як це влаштувати.

Я згадала, що за містом мешкала моя бабуся. Кілька років тому її не стало і будинок стоїть порожній. Ми поговорили з моїми батьками та вирішили оселитись там.

Я тішилась, що ми знайшли вихід. Чоловіку було недалеко до роботи, він все одно власним авто добирається. А я можу працювати з дому. Умови були ідеальні: власний будинок на чотири кімнати, велике подвір’я та свіже повітря.

Що може бути краще, якщо ви обоє мрієте мати багато дітей. Але тішилася я недовго. Вже за тиждень на моєму порозі з’явилась свекруха.

Приїхала вона не з порожніми руками. Поруч стояли дві величезні валізи. Заявила, що їй у її віці корисно більше часу проводити на свіжому повітрі, тому вона житиме з нами, а свою квартиру буде здавати постояльцям.

Я дозволила їй залишитись на кілька днів, не могла ж вигнати. Та зразу попередила, що жити з нами вона не буде. Я тут господиня і її вказівок терпіти не збираюсь. Свекруху моя відповідь не влаштувала і вона забралась геть.

Коли чоловік повернувся додому з роботи, то влаштував скандал. Він сказав, що йому телефонувала матір та скаржилась, що я вигнала її з подвір’я, ще й стусана в спину дала. Я виправдовувалася, розказувала, як все було насправді, та він не вірить, каже, що матір не стала б брехати.

Тепер наші стосунки на грані розриву я не знаю, як врятувати свій шлюб.

КІНЕЦЬ.