Як би не було, але ви самі винні у цьому! Так відповів по телефону мені мій майже колишній зять, чоловік моєї донечки. І головне, що вже пізно і нічого назад не повернеш тепер, як не крути. Розписок ж ми не брали у нього абсолютно ніяких, нотаріально позику не оформляли, ніхто тоді не думав про погане. І взагалі, ми ж давали гроші в борг чоловікові своєї власної дочки. Хто ж знав, що у нього тоді було на думці, – зізналася мені якось моя знайома Катерина у своїй неуважності.

– А донька твоя Ольга що говорить? Не буває ж, щоб чоловік з сім’ї пішов просто так, без причини, нічого не пояснивши!

– Так в тому і вся справа, – зітхає Катерина – що Ольга моя мовчала, ні в чому не зізнавалася, як не запитаєш, а у неї все добре, не хвилюйтеся за мене, будьте спокійні.

У моєї знайомої Катерини і її чоловіка дві дочки. Ольга – старша з дітей, їй зараз виповнився 31 рік. Є ще молодша донечка у подружжя Світлана, яка тільки в цьому році закінчує навчання в інституті.

Батьки, свого часу, про дочок своїх подбали дуже добре, хотіли, щоб ті мали хороше майбутнє, квартира однієї з бабусь дісталася Ользі, а для Світланки батьки купили ще одну.

Правда, довелося батькам брати чималий кредит, який вже виплатити планують цього літа.

– Заміж за Олексія вийшла 4 роки тому, – розповідає Катерина, – зять мені не дуже сподобався ще з самого першого знайомства, такий він якийсь ніби відлюдькуватий, дивакуватий. Чоловік взагалі вважав його не дуже хорошою людиною. Але не нам з ним жити, тоді подумали ми і дочці щось говорити не стали, адже вважали це зайвим, вона сама собі чоловіка обрала. Та й як їй щось пояснювати, як доносити свою думку? Доросла ж вже Оля тоді була, щиро покохала Олексія.

А коли весілля зіграли, Ольга зі своїм чоловіком стали жити в квартирі дружини. Квартира Ольги від дому батьків досить далеко, молоді приїжджали в гості, іноді приїжджали до них і батьки, але основне спілкування зі старшою дочкою проходило по телефону, адже бачилися усі разом вони нечасто.

– І ніколи моя донечка не скаржилася на свого чоловіка, – розводить руками з смутком в очах Катерина, – ні слова. Все добре. Коли онук народився, Олексій мало не на руках доньку носив. Та й до самого останнього дня то слово добре скаже, то за руку тримає.

Так було і за два тижні до того моменту, коли Олексій позичив у тещі з тестем гроші. Тоді якраз Ольга з чоловіком і сином були в гостях у батьків, батько Ольги відзначав ювілей.

– За столом сидів і все так гарно доглядав за нашою Ольгою, то підкладе їй щось смачненьке на тарілочку, це запропонує якийсь напій, – каже Катерина, – подивитися ось так зі сторони, так ідеальна сім’я у них.

Тому, прохання зятя, яке він озвучив тещі ще через тиждень, жінку не особливо насторожило і не дуже здивувало, навпаки, пораділа за дочку, ось який чоловік у неї хороший, справжній скарб, а вона так недобре думала про нього завжди з батьком.

– Я, – сказав зять, – Олі хочу автомобіль хороший подарувати. Я підробляв досить довго, відклав чималу копійку за цей час, знайшов таку хорошу машину, яка дуже подобається дружині і ціна дуже гарна, продавець їде в іншу країну, тому спішить її продати швидко. Не вистачає мені на це 3 тисячі доларів. Позичте мені, я за рік вам поверну. Просто моя дружина вже ж на роботу вийшла, далеко їй їздити кожного дня, я ж поруч працюю, а їй як? Водить автомобіль вона досить таки добре, про машину мріяла завжди, але декрет, всі справи.

– Тоді ми з чоловіком порадилися, подумали, як краще вчинити, – каже Катерина, – кредит свій хотіли виплатити, там останні платежі лише залишилися та молодшій дочці дати на найнеобхідніші меблі. Світланка наша вирішила жити окремо від нас. Гаразд, думаємо, відкладемо переїзд доньки до осені. Світлану запитали, як, мовляв, не спішить вона від нас їхати. Молодша запевнила, що почекає, якщо потрібно для сім’ї.

Гроші мати з батьком зятю урочисто вручили стільки, як він і просив, він за них тестю з тещею дуже гарно подякував, а через тиждень, коли батьки приїхали привітати свою Ольгу з днем ​​народження, вони застали в квартирі якийсь незрозумілий гармидер і дочка була засмученою.

– Зібрав свої речі Олексій напередодні. Власне, зібрав він тільки одяг, ми ж дочку всім забезпечили. Щось від бабусі залишалося. Щось ми купували поступово для них у квартиру.

– Ось це подаруночок, – здивовано сказав батько Ольги, – як так? А машина? А подарунок? Та взагалі, що відбувається? У вас же все було добре, ти ж ніколи нам нічого не розповідала, що у вас якісь негаразди в сім’ї!

– І тут Ольга розповіла нам, що не все було добре у них, давно у них все йшло до розлучення, просто вона сміття з хати не виносила, нас засмучувати не хотіла, та й взагалі, не лізьте в душу!

– А про гроші що вона сказала?

– Так ніяких грошей Ольга, зрозуміло, не бачила ніколи, вона й не чула про таке! І ніяку машину Олексій їй купувати не збирався навіть, виходить. Він в столиці житла не має, куди і до кого він пішов не знаю, але думаю, що грошей він у нас взяв лише для себе, на перший час, поки щось знайде і влаштується.

Світлана батьком тепер говорить, що Ольга сама у всьому винна, адже, якби вона сказала раніше про свої сімейні проблеми, то тато з матір’ю ніколи б навіть не подумали давати так багато грошей своєму зятеві. А Ольга мовчала, нічого батькам не говорила.

Світлана впевнена, що через сестру тепер ще довго житиме з батьками, адже меблів немає у неї і грошей тепер немає, а батькам ще кредит виплачувати чимось потрібно.

– Забери мої меблі, – сказала Ольга своїй рідній сестрі, – бери все, що хочеш в моїй квартирі, мені все одно. У мене життя псується, а ви про гроші якісь зараз говорите і про те, що Світлана кілька місяців в свою квартиру не в’їде!

– А нам з батьком свою Ольгу дуже шкода, щиро кажучи, хоча я і вважаю, що не треба було їй мовчати, – переконана Катерина, – але вже нічого змінити не можна, пізно вже все одно, справді, а мій чоловік і Світлана зайняли таку позицію, що це Ольга сама у всьому і винна і все.

Батьки вже добре розуміють, що колишній зять їм нічого не віддасть, але якась маленька надія зберігається. Можливо, ще можна щось змінити? Як в нього забрати ті гроші?

КІНЕЦЬ.