Дмитро йшов вулицею з опущеною головою. Він нічого не бачив перед собою. Того ранку ніщо не віщувало біди, та нещасний випадок втрутився в його життя. Він, як завжди, відвіз свою донечку Марійку до школи й поїхав на роботу. Та десь опівдні його потурбувала вчителька дівчинки та сказала, що з дитиною стався нещасний випадок. Вона спускалася східцями та ненароком спіткнулася й покотилася донизу.

Чоловік вже не думав про важливі справи на роботі, бо найдорожче в його житті – це Марійка. Вона у нього добра й лагідна дівчинка. Рано їй довелося залишитися без мами. Страшна хвороба забрала в Дмитра дружину, а тепер цей нещасний випадок може відібрати й доньку.

Коли він приїхав до лікарні, дівчинка ще була без свідомості. У неї була зламана рука та невеликі забої по всьому тілу. Лікаря хвилювало те, що вона не приходила до тями. Він підозрював пошкодження головного мозку. Дослідження підтвердило підозри медиків. Дівчинка потребувала термінової операції, але ніхто зі спеціалістів цієї лікарні не міг їй допомогти.

Потрібні були спеціалісти з-за кордону, але й транспортувати дівчинку було небезпечно. Максимальний термін очікування операції – це тиждень. Якщо за цей час гематома не розійдеться самостійно, то мозок почне відмирати.

Дмитро не знав, що робити. Де взяти такого спеціаліста, щоб допоміг його доньці. Чоловік у розпачі зайшов у церкву поруч з лікарнею, поставив свічку та зі сльозами звернувся до Господа, адже тільки на чудо залишилася надія. Коли чоловік вийшов з каплички, то впевненими кроками знову пішов до лікарні. У нього з’явилася надія, що Бог допоможе йому.

Поряд на пішохідному переході йшла дівчинка. Так би його Марійка зараз розмахувала своїми косичками. Та раптом з-за рогу на великій швидкості з’явилося авто. Водій явно не бачив дівчинку. Ще декілька секунд і вона потрапить під колеса. Дмитро не розгубився, швидко зорієнтувався та врятував дівчинку від небезпеки. Коли вона трішки оговталася від шоку, адже дуже злякалася, прибігла її мама. Вона з-далеку зустрічала доню та на власні очі бачила, як Дмитро її врятував.

Вона не знала, як дякувати благородному незнайомцю. Жінка хотіла якось віддячити йому, але Дмитро від допомоги відмовився та й пішов до лікарні. Тут з порогу його вже зустрічала медсестра та казала, щоб він пройшов до кабінету головного лікаря. Там сидів ще один незнайомий чоловік. Дмитро увійшов та сів на стільці в очікуванні новини, яку хотів повідомити йому лікар.

– Це лікар-нейрохірург з Лондона Джек Браян. Щойно я дізнався, що він зараз в Києві, відразу ж зв’язався з ним. Він може провести операцію вашій дівчинці. Джек оглянув її та вже завтра зможе прооперувати її. Я вам скажу, що це велике диво, що він опинився тут саме зараз. Єдине, що потрібні кошти на цю операцію вже сьогодні, адже необхідні інструменти недешеві.

Дмитро засмутився. Оголошена сума була значно більша за всі його заощадження, але рятувати доньку потрібно, тому він просив зачекати до вечора. Дмитро мусив знайти ці кошти. Коли він вийшов з кабінету головного лікаря, біля дверей зіштовхнувся з дівчинкою, яку нещодавно врятував, та її маму.

– Ой, це знову ви? – радісно вигукнула жінка. – Ви так швидко втекли, що я не встигла як слід вам віддячити. А що у вас сталося? Ви чомусь засмучені.

– Вибачте, але я поспішаю. Я зробив те, що будь-хто зробив би на моєму місці, тому достатньо простого слова «дякую». Мені потрібно йти, бо й моя донька теж потребує допомоги.

Дмитро поїхав до банку, щоб зняти всі заощадження, а тим часом телефонував до всіх знайомих, щоб позичити потрібну суму, але всі відмовляли йому. Тут пролунав телефонний дзвінок. Лікар повідомив, що необхідна сума вже внесена на рахунок, тому Джек вирішив не відкладати з операції та проведе її вже сьогодні.

Дмитро нічого не розумів, звідки взялися кошти, але поспішив назад до лікарні. Виявилося, що дівчинка, яку він врятував, була дочкою лікаря, а її мама – власниця благодійного фонду. Коли жінка дізналася, що дівчинка, яку мав оперувати її чоловік потребує фінансової допомоги, то необхідні інструменти оплатила за рахунок благодійного фонду. Саму ж операцію містер Браян проведе безкоштовно на знак своєї вдячності рятівникові його доньки.

Дмитро не міг повірити своєму щастю. Це було дійсно чудо. Питання вирішилося так швидко, що він і не очікував. Чоловік згадав, як слізно просив у Бога допомоги, та як швидко отримав її. Операція пройшла успішно. Звісно, потрібна була ще реабілітація, але прогнози лікарів втішні. Скоро його Марійка повернеться до звичного стилю життя. Тепер Дмитро часто заходить до церкви разом з донькою, щоб подякувати за врятоване життя.

КІНЕЦЬ.