Коли моя кума Людмила вийшла заміж, то чоловік сказав, що буде краще для всіх, якщо у неї взагалі не має бути ніяких подруг.

Адже у жінки, яка вийшла заміж і незаміжніх жінок зовсім різні інтереси. Мовляв, у них одні гулянки в голові, відпочинок, посиденьки та походеньки по різних кафе.

Людмила і сама добре розуміла, що тепер вона заміжня жінка і має весь свій час присвячувати лише своїй сім’ї, розуміла, що в сімейної жінки вже в житті мають бути зовсім інші пріоритети і інтереси.

Ще й бабуся Людмилі завжди говорила: чоловік – ось твоя найкраща подруга вже, до подруг своїх не ходи і їх до себе не клич. Вже таке життя. як було – не буде. Зате буде затишне сімейне гніздечко і близька людина поряд, яка завжди підтримає, допоможе і ніколи не підведе.

Людмила сама згодом таки зовсім перестала спілкуватися зі своїми подругами. А потім народила доньок, з різницею у два роки, і всю себе повністю присвятила сім’ї.

Коли гуляла з дітьми, то всі знайомства її були, такі самі мами з дітьми та колясочками.

А потім два друга її чоловіка Андрія розлучилися. Діти, звісно, залишилися з мамами: один друг повернувся до мами, а від іншого дружина пішла до своїх батьків.

Відтоді Андрій постійно став спілкуватися зі своїми друзями, проводити з ними багато часу, а їх дружини, навпаки, відвернулися від Людмили, чомусь навіть не хотіли спілкуватися з нею.

Андрій з друзями відпочиває після роботи, на вихідні на рибалку їздить, а Катерина все рідше бачить чоловіка вдома.

Тоді дружина сказала чоловікові, мовляв, ти казав, щоб я ні з ким не дружила, ні з ким не зустрічалася, вдома сиділа, а сам весь вільний час кудись біжиш до друзів.

Андрій виправдовувався, що це зовсім різні речі, і він ні на кого не проміняє дружину.

І тепер ось так якось вийшло: Людмила всю себе присвятила домівці та дітям, навіть не має з ким поговорити, бо так потрібно, а чоловік спокійно щовечора біжить до друзів, йому з ними цікаво проводити час.

Невже це правильно все?

КІНЕЦЬ.