Анна навчалася в університеті. Батьків у неї не було. Мами не ста ло, коли їй було лише два роки. А про батька вона нічого не пам’ятає. Жила Анна з бабусею. Доглядала бабусю і завжди слухала її.

Вона завжди хотіла мати міцну родину. Якось Анна закохалася. Цей юнак був із її університету. Він теж покохав Анну, почав доглядати її та дарувати подарунки.

Після кількох місяців Андрій зробив пропозицію Анні. Вона погодилася, бо чекала на цей момент дуже давно. Бабуся теж була дуже рада за онучку. Зятя вона покохала усією душею. Після весілля вони мешкали у квартирі Андрія з його батьками.

Але свекруха ніколи не любила свою невістку. Вона весь час робила їй марні зауваження та обра жала. Андрій був увесь час на роботі. Все це Анна терпіла заради свого чоловіка.

За кілька місяців вона заваrітніла. Свекруха думала, що ця дитина не від її сина. Вона попросила зробити тест на ДНК. Але Анна більше не могла терпіти цього відношення.

Вона зібрала речі та пішла з дому. Повернувшись до бабусі, вона розповіла про все. Бабуся не хотіла, що онука розлу чилася, бо в неї незабаром з’явиться дитина.

Коли Андрій повернувся додому, побачив, що Ганни нема вдома. Він здогадався, що вона посва рилася з мамою. Андрій прийшов до бабусі, щоб поговорити з Анною.

Але Анна не хотіла говорити з ним. У результаті вони мали довгу розмову, і Андрій пообіцяв, що вони житимуть окремо від батьків. У нього були зібрані гроші, і вони купили велику хату.

Свекруха продовжувала говорити, що через Анну син від неї віддалився. Анна вирішила, що більше не спілкуватиметься з батьками Андрія. Після переїзду вони продовжили жити щасливо і у мирі.

КІНЕЦЬ.